У Тальянках на Тальнівщині місцеві жителі хотіли перекрити дорогу державного значення

Земля споконвіку була причиною суперечок, воєн та розбрату між людьми. І те, що ми зараз спостерігаємо на Тальнівщині, явище не поодиноке, а поширене по усій Україні. Адже з часу утворення територіальних громад, землі, якими розпоряджалися сільські ради, і ті, які були у відомстві обласного держгеокадастру, стали комунальною власністю новоспечених громад. І у випадку, коли громада така велика, як Тальнівська, то раду їй дати дуже важко. Спершу треба провести облік цієї землі, а потім подумати, як нею розпоряджатися, щоб і бюджет громади наповнювався (від сплати орендної плати) і забезпечити право людей на отримання гарантованих державою 2-х гектарів землі. Та селяни, які дуже часто не зовсім добре розуміються на законодавстві, підігріті кількома гарячими фразами молодиків у спортивному, виходять відстоювати власні права.

Так було і цього понеділка, 26 квітня, у Тальянках, що на Тальнівщині. Люди, ( їх зібралося більш ніж пів сотні ) попередили адміністраторку, що робитимуть зібрання з приводу землі. Та попередила сільську старосту Тетяну Гудзенко, яка приїхала на зустріч з людьми, навіть підготувалася, видрукувавши рішення сесії сільської ради майже 30-річної давності. Більше ніхто з представників місцевої влади до людей так і не приїхав. Серед хаотичних викриків та погроз перекрити дорогу державного значення важко було зрозуміти, чого хочуть люди. Виявляється, що у Тальянках багато селян проживає у багатоквартирних будинках, городів біля яких практично немає, максимум пару соток. Тому рішенням сільської ради від 1995-1998 рр. їм надавалися наділи ( до 20 соток) у тимчасове користування «для розширення особистих підсобних господарств». Інколи одній людині наділяли кілька шматків, розкиданих по всьому селі. Зрозуміло, ці наділи не були фіксованими, все відбувалося на рівні домовленостей. Люди всі свої, депутати місцеві: якщо хтось вмирав чи відмовлявся від городу, то його шматок землі займав сусід, знову ж таки керуючись рішенням сесії. Приватизувати ті городи люди не поспішали, бо вважали, що на нього є рішення сесії, а інші, відверто кажучи, бо фінанси не позволяли. А якщо город ще й не одним шматком, то домовлятися треба і з сусідом, аби був при купі. Щоправда, були й такі, що зверталися до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області. Та, звісно, отримували відписки.

Тепер виявляється, на їхню «рідну» землю знаходяться претенденти – і зовсім не з Тальянок. Нічого не зробиш, законом не заборонено отримати своїх 2 га землі у будь-якому куточку України. Отож, знайшовши вільну земельну ділянку на Публічній карті, зробивши її викопіювання, пишеш заяву у ЦНАП і чекаєш забезпечення свого законного права. А якщо ти учасник АТО, або багатодітна мама, чи працівник соціальної сфери, то маєш перевагу на отримання земельної ділянки. Про це розлюченим тальянківцям намагалися пояснити сільська староста, колишні сільський землевпорядник Олександр Ткаченко та сільський голова Іван Шилкін. Не впевнена, що вони їх почули, адже кожен кричав про своє, про те, що наболіло. Одна вчителька-пенсіонерка емоційно розповідала, що тричі писала заяву, проте отримувала відмову. Куди писала, важко зрозуміти. Якщо до обласного Управління, то, зрозуміло, чому відмовляли. Бо земля уся перейшла у комунальну власність. Наступне питання: отримавши відмову, чому не звернулася до суду, у разі неправомірності дій. Питань мільйон і в кожному окремому випадку треба розбиратися спеціалістам, що розуміються на земельних питаннях. Інша жінка скаржилася, що її син-атовець, хоче отримати землю в Тальянках ( хоча в селі не проживає ), але йому її не дають. Зрозуміло, усе спілкування відбувалося на рівні емоцій, а не здорового глузду. Ті ж самі молодики (до речі, саме вони і закликають зі сторінок ФБ підтримати Руслана Лисенка та ініціюють від’єднання від Тальнівської МТГ ряду сіл) запрошують з натовпу Настю Діхтяренко, матір 4-х дітей, вдову атовця, якій, нібито, не хочуть наділити 2 га землі, пропонують лише 1 га. Хоча на останній сесії міської ради спеціаліст земельного відділу пояснила ситуацію: «Перед тим як виділяти землю, ми її стараємося вивчити і тісно співпрацюємо з кадастровим бюро. На даній земельній ділянці в тому кадастровому номері, що жінка подала, «сидить» земельна ділянка приватної власності, на яку є заповіт і оформляти його спадкоємці можуть протягом 75 років». Тальянківці не чують і не хочуть чути, коли пробуємо їм донести цю інформацію, а завзяті молодики «стрибають» до журналістів зі словами: «Ми знаємо, чого ви сюди приїхали!» Цікаво, яку землю відстоюють ці хлопці, махаючи перед очима якимись шпаргалками?

Помахали, покрачили і почали розходитися, щоправда ще грозилися написати аж 2 звернення, адресовані міському голові, нардепу Яценку та у Верховну Раду. У першому – прохання не чіпати Тальянківську землю, і підписали його 83 жителі села. Друге мало бути про вихід з Тальнівської міської громади. Такий собі «сепаратизм» місцевого розливу. Чи дійшло до нього чи ні, нам не відомо. Тексту цього звернення ми не бачили.

Звертаємося до міського голови, аби прокоментував ситуацію:

–Про те, що буде зібрання, нас ніхто не повідомляв. Щоб ви розуміли, є якийсь графік роботи міського голови, тим більше, у той день ми вшановували роковини Чорнобильської трагедії і в мене не було можливості бути на зібранні. Люди, вони не розуміють, чого хочуть. Ті слухи, якими їх підігрівають, що там все забрали, все пропало, не є реальними. І відправляти туди працівника, щоб його побили, я не вважав за потрібне. Це зібрання не було офіційним, було спонтанним і підігрітим певними силами. Староста там була, я з нею спілкувався телефоном. Я їй сказав, нехай люди вирішать, що вони хочуть, напишуть звернення, зберуть ініціативну групу і приїжджають. Без питань.

Наступного дня вранці депутат обласної ради Ігор Новицький на своїй сторінці у Фейсбук оголосив про відкриття гарячої лінії із земельних питань. Кожен житель громади може зателефонувати за номером 097 797 71 05, щоденно з понеділка по п’ятницю і повідомити своє питання фаховому юристу. Після того як питання опрацюють, депутат особисто зателефонує кожному з відповіддю. А після закінчення карантину Ігор Валерійович планує провести прийом громадян у кожному селі.

Сподіваємося, це покладе край земельним «розборкам» на Тальнівщині.

Ліна ЯЛОВСЬКА