У Тальному не беруться ремонтувати туалет на автостанції, бо бояться прокуратури

У липні минулого року ми писали про громадські вбиральні Тального. З того часу деякі з них набули трохи кращого вигляду. Проте один, що знаходиться на виїзді з міста, біля автостанції, за цей час практично перетворився у купу будівельного сміття. Цегла з штукатуркою зі стін сиплеться просто під ноги, двері не зачиняються, антисанітарія повна. Заходити просто страшно!

Як же бути пасажирам автобусів, що курсують через наше місто, куди піти, як приспічить? Під кущик – не варіант (кущі й дерева стоять голі), терпіти до Умані чи Звенигородки – дорога неблизька. Та ні, заперечать мені працівники автостанції, у нас є внутрішній туалет – теплий, комфортний. Тільки всі вказівники на будівлі автостанції показують чомусь у бік розваленого – надвірного. До керівництва автостанції, яке знаходиться в Черкасах (за 145 км від Тального), таки дійшла інформація про напівзруйнований туалет, тому дали вказівку з внутрішнього туалету, який завжди був службовим (хоча на дверях є наліпка інвалідного візка) зробити туалет загального користування. Місяць тому так і зробили.

–Там був туалет для інвалідів, зробили для всіх уже, – пояснює Надія, касирка автостанції. Людей пускаємо, вони платять гроші. Ми виписуємо квитанцію все, як положено. Вартість – 5 гривень, донедавна була 4.

Про те, що у приміщенні автовокзалу є внутрішній туалет, не знає і заступник міського голови, який відповідає за господарську частину, – Олександр Маринченко. На запитання «Чому на автостанції в Тальному найгірший туалет в окрузі та чи не ріже він йому око?» відповідає звично:

–Я його зробити не можу, бо він стоїть на черкаській землі, а значить – і туалет їхній. Це питання керівництва автостанції. Ми говорили з ними, аби вони найняли підрядника і зробили той туалет. Відповідь була – немає грошей. Вони хотіли, щоб наше комунальне підприємство їм зробило, як і туалет, що в центрі міста. Я не маю права, бо розпоряджаюся коштами, які виділили з бюджету на майно нашої громади. Якщо я візьмуся робити той туалет, завтра прийде до мене прокуратура і задасть парочку незручних питань. Отака в нас дилема з туалетом.

Десь ми цю пісеньку з прокуратурою вже чули. В одному із сіл її співали, коли люди взялися самотужки моста ремонтувати. Відмовки – це все називається. Черкаська земля, туалет черкаський! То, може, й пасажири всі черкаські. Знаєте, є таке народне прислів’я: «назвався женцем – берися за серп». Значить, погано працювали, не дотиснули, якщо лише в Тальному залишився такий занедбаний нужник на автостанції. І Шпола, й Умань, і сусідня Звенигородка, навіть Лисянка та Катеринопіль мають пристойні туалети. То вони ж змогли. Поцікавтеся: як? Можливо, й альтернатива є допотопній радянській конструкції – біотуалети, наприклад. Чи вам не соромно, що наше місто зустрічає приїжджих такими шедеврами архітектури? А тоді кажете, що туристи не їдуть, нема що показати. Через кілька років, як на мене, сюди будуть возити екскурсії, аби показати туалет – результат безгосподарності й недбальства чиновників.

Марина КАМІНСЬКА