У тальнівському музеї покажуть найдавніші підручники

Світлана Проценко старший науковий співробітник Тальнівського музею історії разом з колективом готують виставку “Шкільне фото”, яка буде відкрита до Дня вчителя.

– Ми хочемо віддати шану тим педагогам, які в 1920-х, 1930-х роках, попри тяжкі умови життя, навчали дітей предметам і людяності, – розповідає Світлана Євгеніївна.

Керівник каже, що збирати музейні експонати почали із 2014 року.

– Дуже багато часу проводили в архівах, бібліотеках Вернадського, історичній науковій бібліотеці. Збирали інформацію про місто. Крім того, тальнівчани приносили і приносять нам багато книг, фотографій, інших речей. Я дуже їм вдячна за це.

Музею було подаровано підручники та посібники 1920-1940 років. Найстаріший підручник 1897-го року.

Світлана Євгеніївна розповідає, що Тальнівською міською радою та Валентином Гордєєвим було подаровано багато книг із збірки покійного жителя із Звенигородщини Івана Григоровича. Він все життя збирав давню літературу, а коли помер, рідня просто продала колекцію.

– Коли ми прийшли в це приміщення, нам подарували майже 500 примірників книг, – хвалиться науковець.

А ще в музеї безліч старих фотографій, дуже давніх і не дуже.

– Недавно до нас приїхав з Києва Валерій Штейн, який подарував батьків альбом з довоєнними фотографіями вчителів тальнівської першої школи. Всі фото акуратно збережені – не подряпані, не поїдені. Дуже приємно, коли людина настільки цінує свій рід, що береже кожну світлину, кожний документ, – захоплюється Проценко.

– А ще одна вчителька принесла нам фото 1924 року, на якому є вчителька, яка й мене навчала. Тому для мене воно особливо цінне.

В музеї уже вивішена і чекає відкриття виставки шкільна форма 80-х років минулого століття. Поруч підручник 1919 року, словники, починаючи з того ж періоду і до 80-х років.

Поки Тальнівський музей можна відвідувати безкоштовно.

– Відвідувачі так щиро радіють, що у нас вхід безкоштовний. Та так буде не завжди, адже нам теж треба за щось розвиватися. Тому подали пропозиції на встановлення вартості квитка і плати за екскурсії. Далі рішення за міською радою. А поки хто прийде на виставку, не пожалкує. Хтось згадає свою школу і шкільні роки, побачить або пригадає підручники, якими тоді користувались. Молодь дізнається, як тоді вчилися. Будуть і всілякі цікавинки.

Отож приходьте в музей – не пожалкуєте!

Галина РАДЧЕНКО