Вісті Черкащини У селі на Тальнівщині в’яжуть шкарпетки та готують енергетичні батончики для військових
На початку листопада ми писали про те, що у Мошурові на Тальнівщині вчителька та місцева активістка Катерина Павлюк почала гуртувати односельців до в’язання шкарпеток для військових. В задумі був і пункт, куди б охочі могли приносити пряжу, взяти якусь річ і розпустити її на нитки, аби потім з них вийшли теплі шкарпетки для військових. Минув час і ми поцікавились про стан справ. Катерина Василівна розповідає, що паперові ящики для пряжі, речей та готових в’язаних шкарпеток розмістили у Будинку культури, а в процесі – від розпускання светрів на нитки і до в’язання – люди долучились дуже активно. Словом, усі, хто має час, хист чи бажання навчитись в’язати.
– Це постійний процес. Працює все село. Мама моя, Галина Антипівна, теж сотає нитки, або разом Наташою Михайлівною сходяться, разом розпускають. Сусіди долучаються. Йду на роботу – почепила на тин пакет, йду назад – забрала. Люди розбирають роботу по домах, – каже Катерина Василівна.
Місцеві майстрині, як розповідає жінка, наприклад, Тетяна Левчук, Оксана Марусенко, Валентина Чернишова, Тетяна Кольва, також Тетяна Масловська з Тального та інші гуртом вже зв’язали понад під сотні пар шкарпеток. В’яжуть їх у різний спосіб: і на двох спицях, і на 5-ти, зшивні та безшовні – хто як вміє, буває, жінки обмінюються досвідом та техніками.
А от Ірина Козлицька, яка влітку переїхала у Мошурів з Харкова, розповідає, що в’яже з дитинства. Жінка каже, раніше більше в’язала светри, різні кофтинки, інші речі. А от шкарпетки чомусь не доводилося. Тепер же і їх вміє, у цьому їй допоміг інтернет. Спиці і нитки також знайшлися: щось купила, а чимось, як-от пряжею, поділились жителі села.
– Я собі поставила за ціль: що середа – то й пара шкарпеток, – каже Ірина Миколаївна. – Ось і зараз говоримо, а я топлю пічку і в’яжу. Це вже 5-та пара буде. Роблю це з думками як мама, жінка. Якби могла, я б узяла на себе увесь біль наших військових, аби тільки вони буди здоровими і в теплі.
Окрім допомоги теплими шкарпетками, як зазначає жінка, разом з чоловіком та мамою допомагають військовим фінансово, кошти по можливості перераховують у Фонд «Повернись живим», військові шпиталі. Також Ірина Миколаївна в’яже гномів, їх має вже аж 17 та сподівається, що встигне нав’язати і ще – до найближчого ярмарку. Кошти з продажу підуть на ЗСУ.
Катерина Павлюк також розповідає, що на фронт передали з волонтерами вже не один десяток теплих в’язаних шкарпеток. Ті, що передавали останніми, – ще й з гостинцями всередині: соняшниковим насінням, пакетиками кавового напою. А ще – записочками, які зігріватимуть серця військових.
Окрім як в’язати шкарпетки, як пояснює Катерина Василівна, у селі підхопили ініціативу 11-класників та продовжують виготовляти окопні свічки. Матеріали для них люди приносять в Будинок культури, а також до місцевого магазину. Сюди ж бажаючі зносять і продукти для приготування енергетичних батончиків. Їх також, як зазначає Павлюк, вже передавали на фронт. У п’ятницю, наприклад, Катерина Василівна разом з Оксаною Марусенко приготували майже 9 кг таких «снікерсів» для військового-односельця Олега С.. За основу брали вівсяні пластівці, додавали підсмажені волоські горіхи та арахіс, кабакове та соняшникове насіння, різні сухофрукти, мед, масло, цукор, для різноманіття додавали какао. Готову суміш жінки загортали у харчову плівку. Допомагала їм у цій справі донька пані Оксани Настя. Дівчинка, до речі, неодноразово допомагала ЗСУ й раніше: плела браслети, а виручені кошти перераховувала військовим. Як нам повідомили, вона мріє зустрітися з тальнівською волонтеркою Альоною Мельник. Що ж, хай ця мрія здійсниться!
Ольга ОСІЯНЕНКО
Читайте також: Чи дійдуть перевірки СБУ до московських церков у Тальному та Катеринополі
