У літературно-меморіальному музеї Івана Нечуя-Левицького провели семінар для вчителів-словесників Тальнівщини
У літературно-меморіальному музеї Івана Нечуя-Левицького 25 вересня відбувся семінар для вчителів-словесників Тальнівщини. Цей захід, організований Комунальною установою «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Тальнівської міської ради за підтримки дирекції музею, став справжнім святом літератури. Поїздка для членів профспілки була безкоштовною.
Семінар відкрила консультантка Валентина Качан, яка познайомила присутніх із темою та планом роботи. Керівник спільноти вчителів української мови та літератури Ольга Мельниченко звернула увагу присутніх, що Іван Нечуй-Левицький присвятив чимало натхненних сторінок стеблівським пам’яткам історії і природи. Читаючи його твори, можна опинитися в минулому й порівняти його з сучасністю. Директор музею Андрій Хаврусь запропонував гостям здійснити уявну подорож стежками Стеблева, де проходили нелегкі шляхи героїв – Миколи Джері, Кайдашів, Василини-бурлачки – та самого автора.
Окрім цього, під час екскурсії він детально розповів про історію закладу, зазначивши, що з 1969 року музей розташований у відтвореному будинку родини Левицьких. За рік до цього біля нього встановили пам’ятник письменнику. Поруч – паркову скульптуру «Нимидора» – образ із класичної повісті «Микола Джеря». У 1988 році Сергій Хаврусь, письменник і незмінний директор музею з 1968 по 2014 рік, створив сучасну експозицію, яка розповідає про життєвий і творчий шлях славетного земляка. У п’яти залах представлені близько 900 експонатів, серед яких чимало меморіальних речей.
Тальнівські філологині також побували на берегах Росі, біля скелі митця, де впорядковано могили Стефана та Симеона Левицьких – діда і батька письменника. Тут, під гранітним хрестом, височіють таблиці з викарбуваними іменами небіжчиків і написом «Від вдячних нащадків». Усі пам’ятки охороняються державою, навіки зберігаючи згадку про видатну родину.
«Щоб відчути атмосферу, що надихає на творчість, до Стеблева часто приїжджають митці, – зазначив Андрій Хаврусь. – Вони просять показати селище з найвищої точки. Тоді ведемо їх на куток Круглик, описаний Іваном Семеновичем у повісті «Бурлачка». Звідси, за його свідченням, «видно весь Стеблів». Тут львівський художник Михайло Ткаченко намалював кілька пейзажів. Одна з картин – «У Круглику» – нині зберігається в нашому музеї».
Підсумовуючи роботу семінару, Валентина Качан зазначила: «Як бачимо, письменник – майстер зорового образу. Такого милування переливами світла й тіні, такого різноманіття пейзажів не знала українська проза до Івана Нечуя-Левицького».
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА