«У кожну свою картину вкладаю частинку душі»: жителька Тального про захоплення малюванням
Людина через своє хобі знаходить себе у мистецтві, як жителька Тального на Черкащині – Ілона Кульбіда.
Любов до малювання, була у неї ще з дитинства. Саме мама i бабуся дали їй перші основи для подальшої творчості. Вони змалечку привчали її до малювання. Купували різноманітні розмальовки, альбоми, олівці, фарби та набори для творчості.
– Пам’ятаю свою першу книгу «Вчимося малювати» Рози М. Курто, яку мені подарувала мама. Ця книга дала мені перші знання щодо техніки малювання. Ще пригадую, як змальовувала картинки, які сподобались, з книжок, листівок чи мультиків. Або ж втілювала в альбомах те, що бачила на власні очі: будинки, природу, тваринок, – ділиться Ілона.
У школі дівчина почала відвідувати художню студію «Арт-Стиль», яку веде Тетяна Вербовська.
– Пам’ятаю, майже кожне заняття. Було дуже цікаво! Саме Тетяна Вікторівна, на той час, навчила мене основним правилам живопису. I хоча зараз не часто використовую фарби у своїх роботах, проте завжди згадую всі настанови, які вона давала, хоча й минуло вже понад 10 років, – пригадує дівчина.
Згодом, до своєї великої родини її прийняв Тальнівський Будинок дітей та юнацтва, керівником якого є Тетяна Чмига. Зі слів Кульбіди – це чудова жінка, яка, завжди підтримує i заохочує до творчості маленьких митців.
–Найважливішою наставницею у моїх творчих починаннях стала Надія Маляренко. Вона керівниця зразкової художньої студії «Берегиня», а також гуртків народного мистецтва i народознавства «Народні умільці». Вчителька була мудрою i доброю порадницею для всіх своїх учнів, вона уміє бачити талант у кожній дитині та допомагає розкрити його. Дуже дякую їй за допомогу у всіх моїх починаннях, знаннях, навичках, практики та безцінний досвід, який я отримала, – ділиться тальнівчанка.
Дівчина не вважає малювання талантом й до тепер, а скоріше частинка практики, уроків, прискіпливість до деталізацій картин та вміння бачити гармонійність у відтінках. До речі, щоразу коли Ілона каже, що з малюванням вона поки що закінчує, воно завжди її наздоганяє, навіть зараз, в університеті де навчається.
– Навчаюся у ЧНУ імені Богдана Хмельницького на спеціальності «Українська філологія та соціальні комунікації». Свій вільний час виділяю на відпочинок i зустрічі, вивчення мови або на активістську діяльність. Ось нещодавно від молодіжної організації «AiESEC» мала можливість провести у Черкаських школах тематичні уроки, – ділиться дівчина.
За словами Ілони малювання настільки глибоко засіло у її серці, що стало невід’ємною частиною життя. Буває, що сама ні з того ні з сього, після довгої перерви бере до рук олівці, на що рідні усміхаються, зі словами: «засумувала таки за малюванням».
– У кожну свою картину вкладаю частинку душі. Люблю малювати щось світле i затишне те, що б могло дарувати спокій для кожного. Мене завжди захоплювала наша українська культура: тому у своїх роботах залишаю частинку нашої самобутності малюючи орнаменти у вишиванках, стрічки, національний одяг. Дуже люблю додавати до своїх робіт квіти. До речі з них розпочинала свої перші малюнки, – розповідає дівчина.
Нині в університеті вивчає давню українську літературу. Тому, працює над роботою до Дня слов’янської писемності й культури, зображуючи постаті Кирила i Мефодія. Розказує, що натхнення приходить до неї, коли починає малювати.
–Воно ніби народжується. А ще – новенькі, красиві, матеріали. Коли до рук потрапляє щось таке, то аж свербить спробувати його на папері. Як би це дивно не було, але більшість мого професійного обладнання стосується саме живопису: мольберт, олійні фарби, пензлі. Лежить навіть непочате полотно, – каже Ілона.
Фарбами малює, але не так часто як олівцями. Що ж до олівців, то вони в неї абсолютно звичайні. Хоча й полюбляє масляні або акварельні варіанти. Вважає, головне, щоб добре розтушовувалися.
Її найулюбленішою художницею завжди була Євгенія Гапчинська. Ілона дуже обожнює її роботи. А саме те, як вона вміє передати щастя у найменших дрібницях. Досі колекціонує все, що пов’язано із брендом Гапчинської: картини, посуд, блокноти, сумки, ручки. Окрім Гапчинської величезне захоплення i повагу в неї викликають роботи наших українських художників: Михайла Андрійчука, Івана Марчука, Марини Михайлошиної, Юрія Клапоуха.
– Нещодавно на одному із заходів, від університету, мені поталанило зустрітися з українською художницею й майстринею народного мистецтва – Олександрою Теліженко. Після – у мене з’явилося натхнення малювати ще більше – захоплююче ділиться Ілона.
Аріана НЕСТЕРЕНКО
Читайте також: «Били по п’ятках та інших частинах тіла»: житель Тального розповів про катування у поліції