Вісті Черкащини У бою за Харківщину загинув Герой з Тальнівщини – стрілець-помічник гранатометника
Сьогодні жителі Тальнівської громади — провели в останню путь захисника Біленького Василя Олександровича.
Василь Олександрович Біленький народився 4 січня 1980 року в селі Колодисте, у великій, дружній родині.
Тут, на рідній землі, промайнули його дитинство та юність: тут він зробив перші кроки, тут мріяв про майбутнє. У 1996 році закінчив місцеву школу, а згодом здобув професію в Уманській автошколі.
Василь мав мужній характер і з честю виконав обов’язок перед Батьківщиною, пройшовши строкову військову службу.
У 2001 році одружився. Разом із дружиною Наталією Антонівною виростили двох чудових доньок — Тетяну та Інну.
Родина була його найбільшою цінністю, його опорою та натхненням.
Все своє трудове життя Василь Олександрович присвятив рідному селу.
Очолював футбольну команду, яка не раз прославляла Колодисте на районних і обласних змаганнях.
Багато років був директором сільського будинку культури — справжнім господарем, організатором свят і добрих справ. Його поважали колеги, любила молодь, цінували всі односельці.
Василь мав велике серце — добрий, щирий, турботливий. Особливо любив тварин. Навіть на фронт вирушив не один, а взяв із собою вірного собаку.
07 серпня 2023 року його було мобілізовано до лав Збройних Сил України.
Служив стрільцем-помічником гранатометника, сумлінно й відважно боронив українську землю.
12 липня 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Березники Куп’янського району Харківської області, його серце зупинилося…
Ми сьогодні схиляємо голови у глибокій скорботі перед світлою пам’яттю нашого Героя.
Життя Василя Олександровича було прикладом справжньої любові до родини, рідної землі, України.
Його шлях — це шлях гідності, мужності та великого серця.
Нехай наша пам’ять про нього буде живою й незгасною.
Нехай його подвиг назавжди залишиться в історії нашої громади як приклад того, якою ціною здобувається мир і свобода.
А на небі відсьогодні ще яскравіше сяє зоря Героя, що оберігатиме нас своїм світлом.
У скорботі залишился дружина Наталія Антонівна, дочки Тетяна та Інна, сестри Анна, Ольга, Наталія, Олена, Світлана, Тетяна, Поліна, Тамара, брати Олександр та Сергій та вся велика родина.
Нехай Господь дарує вам сили пережити цю втрату, а його душу прийме у Царство Небесне.
Вічна пам’ять Захиснику України — Біленькому Василю Олександровичу!
Слава Україні!
Героям слава!
Пресслужба Тальнівської МТГ
