Вісті Черкащини Тил тримає фронт: як на Тальнівщині гартується перемога
Кажуть, що війна виявляє справжню сутність кожної людини, перетворюючи звичайні будні на щоденний іспит на людяність та витримку. Сьогодні українське волонтерство – життєво важлива артерія, що живить наші Збройні сили енергією рідного дому. Про те, як маленьке село стає великою опорою для цілих підрозділів на передовій, нам розповіла волонтерка з Кобиляк Валентина Труляєва. Її історія – це хроніка невтомної праці, де за кожним пакунком стоять імена небайдужих земляків і щире бажання вберегти життя наших захисників.
М’ясний десант та надійні партнери
Волонтерська робота в сусідніх громадах тримається на міцному партнерстві з місцевими благодійниками. Нещодавно підприємці Володимир Мовчан та Олексій Бойко об’єднали зусилля, передавши для потреб фронту 90 кг м’яса (50 та 40 відповідно). Цю сировину на підприємстві в Багачевому переробили на якісну ковбасу, а фінансові витрати на виробництво повністю покрив Руслан Каюк з Водяницької громади.
Підтримка з боку аграріїв лише набирає обертів: Олексій Бойко додатково надав ще 81 кг м’яса для наступних партій продукції. Вагомий внесок зробив і підприємець Микола Коваленко, передавши воїнам готові делікатеси: сардельки, балик та копчене сало. Зі свого боку фермер з Лісового Михайло Глийовий забезпечив волонтерів стратегічними запасами сала та олії.
«Права рука» та пам’ять про полеглих
Логістика – найскладніша ланка волонтерського ланцюга. Сьогодні головним помічником Валентини Труляєвої став мешканець Кобиляк Василь Черевко. Він перебрав на себе обов’язки водія та експедитора: курсує між цехами з сировиною, забирає готову продукцію та доправляє її до пунктів відправки. Василь виконує ці рейси цілком безоплатно, власним коштом покриваючи навіть витрати на пальне.
Раніше цей напрямок тримав волонтер Роман Довгань, але згодом він змінив кермо автівки на зброю і, на жаль, віддав життя в бою за Україну. Василь став гідним наступником Романа, продовжуючи справу полеглого товариша з тією ж відданістю та силою духу.
Смак дому на «нулі»
Особливий попит на фронті мають енергетичні батончики від Ірини Надюк із Софіївки. Жінка, чий чоловік вважається зниклим безвісти з лютого 2022 року, знаходить у собі сили продовжувати справу коханого. Її вітамінні батончики містять 12 інгредієнтів. Допомагають Ірині жителі сіл Ризине та Софіївка. Окрім ласощів, бійцям передають теплі шкарпетки від групи «Чарівниці добра», а сама пані Валентина з власної пенсії купила 4 кг кави, аби підбадьорити хлопців на позиціях.
Географія допомоги постійно розширюється слідом за нашими захисниками: пакунки з рідним теплом уже отримували танкісти, які свого часу заходили в Покровськ, а підтримка надходить до них та інших підрозділів у район Краматорська. Загалом вантажі від громад регулярно відправляються на найгарячіші ділянки фронту – Донецький, Харківський та Запорізький напрямки.
Основним логістичним каналом залишається «Нова пошта». Завдяки волонтерці Марині Кулінській вдається отримувати безкоштовні промокоди. Коли ж ліміти вичерпуються, Валентина Труляєва оплачує доставку самостійно, адже зупиняти процес не можна.
Виклики та плани
Зараз команда планує переходити на виготовлення тушкованок у спеціальних реторт-пакетах. Це запит самих військових: м’яка упаковка не розбивається під час обстрілів і її легше транспортувати в рюкзаках. Окрім того, пані Валентина під час знеструмлення в домашній печі випікає сонце-пиріжки (по 80 штук за раз). Борошно для них постійно надає Володимир Мовчан.
Післяслово
Ця історія – лише один фрагмент величного пазла українського спротиву. Коли підприємці діляться ресурсами, волонтери печуть домашні пиріжки, а небайдужі люди віддають частину пенсії на каву для захисників, то народ стає непереможним. Валентина Труляєва та її однодумці щодня доводять: не буває маленької допомоги, є спільна справа, що тримає наш фронт.
Як допомогти?
Наразі волонтери мають гостру потребу в м’ясі для виготовлення нових партій продукції та коштах на закупівлю реторт-пакетів. Якщо ви маєте можливість підтримати справу продуктами чи фінансово, – долучайтеся. Кожна пачка кави, пара теплих шкарпеток, торбинка з овочами, десяток яєць чи внесок на упаковку – реальний крок до нашої спільної перемоги.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
