Вісті Черкащини Творчість замість тривоги: як сільська бібліотека на Тальнівщині гуртує дітей у неспокійний час
У Колодистенській сільській бібліотеці давно вже не тільки читають. Щосуботи тут відбуваються творчі зібрання, які для місцевих дітей стали чимось більшим, ніж веселе дозвілля. За ініціативи завідувачки закладу Люсі Чурпіти вони щотижня приходять не лише за книжками, а й за натхненням.
«Якщо я хоч одного тижня не проводжу майстер-клас, діти самі телефонують. Запитують: «Коли збираємось?» – каже вона. – Так і виникла своєрідна традиція: щосуботи о 12:00 збиратися в бібліотеці, пити чай, їсти печиво й творити щось власноруч».
Рукотворний патріотизм: символи й сенси
Особливе місце у програмі майстер-класів займають вироби патріотичного характеру. «Здається, я вже всі ідеї з інтернету з дітьми перепробувала. Але кожного разу хочеться вигадати щось нове», – зізнається пані Люся.
До Дня української державності юні творці вдихали життя в картини з повітряного пластиліну. Маленькі пальчики ліпили небо, пшеничні поля, маки, дерева, білочок, вовків і зайців. Дехто взявся навіть за складні об’ємні 3D-моделі. Новий матеріал виявився приємним на дотик, м’яким і стійким. Діти були у захваті, а їхні вироби тепер прикрашають домівки, нагадуючи про цей творчий день.
Майстер-клас просто неба: створення дідухів
Одним з найбільш колоритних майстер-класів цього літа – виготовлення дідухів, традиційних українських оберегів.
Бібліотекарка з донькою заздалегідь зібрали на полі колосся пшениці, жита й вівса, а також яскраві польові квіти. Через спеку захід перенесли до затінку місцевого парку. Там, сидячи на покривалах просто неба, діти з захопленням створювали свої перші святкові сніпочки. «Кожен складав його, я лише допомагала зав’язати, щоб не розпався. Усі були такі задоволені!» – ділиться Люся Петрівна.
Майстер-клас вийшов не лише пізнавальним, а й по-справжньому щиросердним. Серед аромату сіна, дитячого сміху й шелесту листя оживали давні традиції.
Креатив без меж: від соняхів до стрічок
У бібліотеці вирує творчість: тут ліплять, клеять, малюють, плетуть і вигадують. Днями діти самі запропонували зробити сердечка із соняхами. Такий виріб бібліотекарка вже колись створювала, але на прохання охоче повторила.
Ідеї часто виникають спонтанно, просто на місці. «Питаю в них: що будемо робити? Хто пропонує малювання, інші – мандрівку до лісу», – усміхається пані Люся. Пропозицій завжди багато. Тут дітям дозволено фантазувати, творити й бути собою.
Психологічний прихисток у буремні часи
Попри віддаленість від фронту, війна не минає Колодисте. Діти бачать новини, чують сирени, вловлюють тривогу в голосах дорослих. Саме тому книгозбірня перетворилася для них на справжній острівець спокою. Місце, де безпечно, цікаво й тепло.
«Хочеться хоч трохи діток відволікти. Якщо мені щось самій цікаве, то і їм буде привабне. Усе залежить від того, як подати», – каже бібліотекарка. І справді: з кожним новим заняттям вона дарує дітям не лише навички, а й надію, підтримку та щоденну радість життя.
Плани на майбутнє: більше спільних вражень
Поки літо ще дарує теплі дні, у книгозбірні не збираються зупинятись. У планах – нові техніки, незнайомі матеріали й теми, що надихають. Щойно спека трохи спаде, підуть у ліс, влаштують похід, а, можливо, й пікнік з творчими завданнями.
«Ці діти варті того, щоб їм показували щось добре. Якщо ми, дорослі, будемо старатися, то й вони тягнутимуться до кращого», – переконана Люся Чурпіта.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
