Вісті Черкащини Толерантність і сила мрії: історія дівчини з Тальнівщини, яка планує стати юристом
15-річна Євгенія Дударева навчається в Уманському фаховому коледжі технологій та бізнесу. Свій перший освітній шлях вона пройшла у Веселокутській гімназії на Тальнівщині, де й отримала базу знань, яка допомогла їй зробити впевнені кроки в науковому напрямку.
Про можливість взяти участь у конкурсі Малої академії наук Євгенія дізналася від учителів. Вони запропонували спробувати свої сили, адже бачили в ній здібності й бажання розвиватися. Дівчина обрала тему, яка, на її думку, є надзвичайно важливою саме для сучасної молоді, – «Толерантність у молодших підлітків».
– У цьому віці дитина тільки формує своє ставлення до світу, – пояснює Євгенія. – Тому важливо показати, що таке доброзичливість, вихованість, чому треба мати повагу до інших людей.
Підготовка до конкурсу була непростою, але результат того вартий. Євгенія не залишалася наодинці зі своєю роботою: допомагали наукові керівники – Світлана Ковальчук, Ольга Мельниченко та Юрій Поліщук. Увесь цей час поруч були й батьки, які підтримували доньку морально.
– Найскладніше було викласти матеріал коротко та чітко, а ще не хвилюватися, коли щось не так виходило, – зізнається дівчина.
Найяскравішим моментом для неї стало відчуття, що вона вперше виступає не як школярка, а як справжній науковець. Цю впевненість посилила підтримка близьких людей.
Поза навчанням юна дослідниця має кілька захоплень. Вона любить читати книги та власноруч створює букети з атласних стрічок. Проте найбільше її цікавить юриспруденція.
– Мені подобається вивчати різну інформацію про право, особливо сімейне, – розповідає Дударева.
Дівчина вже має чіткі плани: після коледжу вступити до Полтавського Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та здобути професію юриста.
Та її мрії виходять за межі кар’єри. Вона прагне відкрити благодійний фонд, який допомагатиме безпритульним тваринам, і, як і всі українці, мріє про мир у країні.
Найбільшою підтримкою для неї залишаються батьки та найближчі люди. Саме вони разом із внутрішнім прагненням досягати поставленої мети мотивують юну дослідницю йти вперед.
– Мене мотивує бажання досягти своєї мети та підтримка близьких, – підсумовує співрозмовниця.
Її історія доводить: навіть у 15 років можна мати чіткі орієнтири, великі мрії та силу рухатися до них упевнено, крок за кроком.
Аріана НЕСТЕРЕНКО
