Терміни на перенесення бюсту Дубковецького у Тальному скоро спливуть

«Не бачила, не знаю й не чую»

Ще у травні цього року було прийняте рішення про перенесення бюсту Двічі Героя Соціалістичної праці, члена ЦК КПУ Ф.І. Дубковецького зі скверу у Тальному на кладовище у Здобутку. Тоді ж на перенесення та вирішення всіх фінансових питань було визначено 3 місяці. Цей час майже минув, а бюст і досі стоїть неподалік МЦКД. На останньому сесійному засіданні (29 липня) голосами 18-ти депутатів (в тому числі і міського голови) було прийняте рішення про включення до Програми благоустрою двох пунктів, їх фінансування: перенесення пам’ятника Ф.І. Дубковецького (100 тис. грн.) та ремонт пам’ятника «Скорботна Мати» у Соколівочці (68 тис. грн.). Якщо кошти передбачили у Програмі, то, цілком логічно, вже б мали почати якісь роботи. Зима не за горами. Проте віз і досі там. Жителі міста запитують: «Де гроші? Знову «проспали» чи прокурили на міськрадівській курилці?».
Люди запитують – вирішили запитати й ми. Але відповідь нам дали про ці 100 тисяч таку, начебто вперше про них чують. Ось, наприклад, начальник управління фінансів, економічного розвитку та інвестицій Тальнівської міськради Наталія Шпичак переконує, що кошторису на виконання робіт «не бачила, не знаю й не чую»: «Маринченко ним займався», – каже Шпичак та рекомендує шукати кінці у фінансово-господарському відділі – телефонувати до начальника Наталії Мулик. Однак жінку, мабуть, шокує те, що нас перенаправили до неї. Каже, що навіть не знає, чи виділені ці кошти, чи ще ні. Про таку несподівану «переадресацію» до неї каже: «То вона (Шпичак – прим. авт.) не знає, куди вона виділяє, а я знаю, куди в громаді виділялись? 100 тисяч, чесно кажу, в мене на демонтаж нема». І пропонує вияснити за ці кошти та передзвонити. Згодом Наталія Мулик передзвонює, каже: «Ці гроші не виділені ще на сьогоднішній день», однак щодо деталей і нюансів (виконавців робіт, того, які саме роботи входять у ці 100 тисяч гривень) рекомендує далі з’ясовувати з відділом ЖКГ. Набираємо Олександра Маринченка, заступника міського голови з питань ЖКГ. Питаємо, то хто ж має виділити кошти, які вже закладені в Програму, з чийого вони бюджету – міста, а чи, може, області?
– В тому вся й біда, що це за наші гроші все, – каже Маринченко та пояснює, що входитиме в 100 тисяч гривень – які саме роботи будуть проводити. – Це демонтаж і монтаж пам’ятника: розібрати і зібрати по-новому. Перш за все, треба підготувати площадку під нове встановлення: викопати яму, зробити бетонну подушку. Пам’ятник, ви ж бачили, він не з легеньких. Для нього треба хорошу подушку робити. Як там буде все узгоджене, треба буде розбирати пам’ятник. Він складається із декількох частин. Сама основа складається з 4-х гранітних брил, які треба чимось підняти. Потім ці брили треба завезти і там чимось установити – виставити їх, змонтувати, щоб вони вистоялися. Бюст спочатку треба зняти – або зразу перевезти його отуди, щоб він там лежав, тому що ці плити можна витягнути тільки тоді, коли зніметься погруддя. В тому то й річ, що в нас в районі немає такого крана, який може це підняти. Причини дві: нема під’їзду, бо треба телескопічна довга стріла, плюс потужність. Оренда цього крана багатенько тягне. За один день роботи виконати не можна. Із тих всіх, кого я обійшов, а в Тальному їх небагато, один сказав: «Той чоловік мого діда спас, я там нічого не буду робити». Погодився один чоловік, підприємець з Тального. Я попросив його порахувати, то він нарахував мені більше 100 тисяч. Я кажу: «Більше 100 тисяч ми не можемо». Чому? Щоб не грати тендер, розділили на дві процедури: демонтаж і монтаж. 49900 – демонтаж і стільки ж монтаж. Я кажу: «От є такі гроші, будеш братися?». «Якщо треба, то візьмемся», – каже підприємець. Але ж ви розумієте, вся загвоздка в кранові. Треба спланувати роботу так, щоб якомога ефективніше використати найнятий транспорт. Ми ще поки не знаємо, де його взяти (кран – прим. авт.). Ми знаємо, де вони є, але ми ще ні з ким переговорів не вели. Що ж я буду вести переговори, як у мене грошей немає? Гроші нам ще навіть не виділили. Сесія не дала добро на виділення цих грошей. Маємо те, що маємо. А цей кран за один день не демонтує і не змонтує, є технологічні перерви, які треба зробити. Припустимо, ми його за день можемо розібрати і перевезти. А потім нам треба його ще на день наймати, можливо, й на два дні. У нас прописані сроки сесією – 3 місяці, а вже 3 місяці у вересні місяці. І мені… нам його треба переносити, а ми його перенести не можемо».
P.S.: до редакції зателефонував невідомий чоловік, який вже давно слідкує за темою, що стосується пам’ятника Дубковецького. Сказав, що може зняти та вивезти з міста пам’ятник безкоштовно – при умові, що ті 100 тисяч спрямують на садок «Світлячок», куди водить свою онуку.

Олександр ГРИГОРУК