Тепло сильніше за мороз: майстер-клас у затишній оселі на Тальнівщині

Коли в приміщенні Здобутківського будинку культури холодно, а вода у відрі затягується лункою кригою, здається, що завмирає саме життя. Світло, мов гість, що завітав на коротку годину, ледь встигає розігнати сутінки. Холодний подих зими вперто намагається пробрати до кісток, але творчість має свою особливу вдачу – шукає прихистку там, де горить незгасимий вогонь людської небайдужості. Керівниця гуртка Люся Чурпіта добре знає: патріотичне виховання – то передусім щирі дитячі серця, що не черствіють від холодів. Коли навколо завірюха і непевність, вони мають залишатися м’якими, чуйними до чужого болю, захищеними від крижаних вітрів часу.

Чи можна виміряти силу духу температурою в кімнаті? Навряд. Бо коли замерзають кам’яні стіни, люди починають відігрівати одне одного душами. У цьому і є наша найбільша соборність – бути теплом, коли навколо панує зима.

Цьогоріч День Соборності на Тальнівщині видався по-особливому лагідним, хоча надворі лютував мороз. Обігріти клубний кабінет за ті півтори години, що дарувала електрика, було неможливо, тому майстер-клас «переїхав» до оселі Віри Боровець. Тут, під тихий гомін і ритмічний тріск термопістолета, панувала справжня магія. Господиня оселі, Люся Чурпіта й Оксана Ковальчук разом із дітками творили символи нашої єдності.

Кожен порух тонких пальців, що торкалися синьо-жовтої стрічки, був сповнений особливого сенсу. Це було справжнє священнодійство. Дівчатка працювали з побожністю майстрів, які знають: вони плетуть невидимий, але міцний щит для своїх захисників. У кожному стібку, у кожній краплі гарячого клею застигала їхня віра. Вони відчували себе маленькими вартовими світла.

Частину цих оберегів діти залишили собі на згадку про цей теплий день, а решту передадуть нашим захисникам. Коли хлопці приїжджають у відпустки чи заходять до сільської ради, ці дитячі сердечка стають для них найдорожчою бронею, яку не прошиє жодна куля, бо вона загартована дитячою любов’ю.

Творчий вогник у селі не згасає. «Там, де є єдність і щире прагнення зігріти іншого, жоден мороз не здатний заморозити віру в нашу спільну перемогу. Ми вистоїмо, бо наше тепло – внутрішнє, і воно не залежить від вимикачів», – підсумовує Люся Чурпіта.

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

Читайте також: Маршрути безбар’єрності: у Тальному розпочинають системну роботу над доступним містом

Читайте нас також в Telegram!