Тепло рук проти холоду війни: як волонтерки з села на Тальнівщини готують для захисників

Триває одинадцятий рік війни. Для когось вона – щоденна реальність, а для інших – немов примарні оповідки з книжок. Багатьом, на жаль, здається, що війна десь далеко, що її вогненне крило торкається когось іншого, а їх омине.
«Воно й справді наче так, – міркує волонтерка з Павлівки Першої Інна Собран. – Коли навколо тиша й немає слідів руйнувань, важко повірити, що десь зовсім близько триває жахлива війна, про яку ми чуємо в новинах. Та все ж вона – справа кожного з нас, навіть якщо ми віримо, що омине наші домівки».
У будь-яку погоду й пору року Павлівські бджілки не зупиняються, тихо й невтомно працюють, несучи тепло туди, де його бракує найбільше, – на фронт. Адже поруч підтримка тих, хто щоразу допомагає, щоб не дати ворогові жодного шансу.
«Днями прибула допомога з Києва. Іван та Наталія Слободяники, незмінні наші союзники, привезли повні кошики овочів, щоб ми могли турбуватися їжею для військових, – говорить пані Інна. – Уже приготували гострі джеми й маринади, кисло-солодку перчицю й фарширований перець».
Усе це нагадує про те, що навіть в найважчі часи життя триває, а щедрість і праця несуть свій маленький, але вагомий внесок у справедливу боротьбу нашого народу.
«Не залишилися осторонь Вікторія Швець та Василь Данилюк, які передали нам продукти й пакунки, – продовжує Бджілка. – Михайло Коваль, Олена Агеєва, Світлана Коноваленко надали фінансову допомогу.
Усі вони стали частиною цього кола небайдужих, для яких війна не десь за горизонтом, а тут і зараз, у серці країни. Інна Дунаєнко принесла кошти від розіграних у лотерею картин і кондитерських грибочків, уклавши в цей дарунок не лише гроші, але й частинку душі. Бо кожен рух, кожен внесок — це не просто допомога. Це тихий, але впевнений крок до перемоги».
Щоб наші воїни не залишалися в холодних окопах і бліндажах на самоті, самовіддано працюють як Павлівські бджілки, так і їхні посестри й побратими з Вишнополя, Зеленькова, Колодистого, Леґедзиного, Майданецького, Мошурова та Онопріївки, про яких ми пишемо на сторінках нашого видання.
«Хто б ти не був, пам’ятай: війна ще триває, і кожен з нас може зробити свій внесок у її завершення. Не варто запитувати себе: «Що буде завтра?». Натомість подумай: «Що я роблю сьогодні, щоб ворог не прийшов у мій дім?». Наш волонтерський центр завжди потребує нових рук, бо кожен небайдужий робить світ погіднішим», – каже Інна Собран. Карта Ощадбанку 5167803264679908. Контактний телефон: 0974960917.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА



