«Те, чим займаєшся, неможливе без розвитку»: чому фермер із Тальнівщини відкрив родинний магазин у місті
У травні поруч з магазином «АТБ-маркет», що в Тальному, на вулиці Соборній відкрився продуктовий магазин «Родинна м’ястерня». Його збудувало подружжя Олексій та Каріна Бойки із Тальнівщини. Як виникла назва і який зміст у неї вкладено?
«Це родинний бізнес. Разом з дружиною обмірковували, як магазин буде виглядати, що в ньому будемо продавати. Довго виношували в собі ці задуми. Згодом я будував. Разом придумували логотип, підбирали до нього кольори, готували магазин до відкриття, рекламували товар. Дизайн магазину розробляла тальнівчанка Ілона Ланчук. Аби вчасно впоратися з установкою холодильних вітрин та розстановкою товарів на полицях, трудилися з раннього ранку до пізнього вечора. Зараз у кожного – свої обов’язки. Я контролюю процеси на виробництві. Каріна здійснює керівництво магазину. Назву придумували спільно. Родиною (а вона у нас дружня!) усе починали й нині працюємо. Батько й дружина допомагають і ділом, і порадою. Слово «м’ястерня», як на мене, означає «майстер з виробництва м’ясної продукції». Гадаю, що це наймення приносить успіх. Адже наше родинне підприємство працює завдяки замкнутому циклу, що включає в себе вирощування свиней, їхній забій, переробку й продаж м’ясної продукції у власному магазині», – пояснює фермер.
Усередині приміщення встановлено вітрини зі свіжими овочами, борошном, кетчупами, соусами та іншими супутніми товарами. Окремо в холодильних вітринах зі скляними дверцятами рекламуються м’ясо, сало й напівфабрикати: котлети для гамбургерів, шашлички, стейки, вареники, пельмені, домашня ковбаса тощо. У планах власників – створення «теплої» вітрини для продажу готової домашньої ковбаси й м’ясних консервів.
Які переваги цієї продукції?
«По-перше, наші свині їдять збалансований комбікорм, який розроблений професійними технологами. По-друге, ретельно стежимо за здоров’ям тварин. По-третє, вони живуть у чистому середовищі. По-четверте, наше м’ясо завжди свіже: увечері забили свиней, а вранці товар уже лежить на вітрині. Мобільність допомагає нам торгувати якісними продуктами», – каже Олексій.
Журналісти «Нового Дзвону» поспілкувалися з керівником СФГ «Агра» із Заліського й розпитали його, чому 12 років тому взявся за тяжку й відповідальну працю – тваринництво, як розвиває цю галузь, чого вже досяг, до чого прагне.
Олексій Бойко господарює в Заліському разом з батьком Василем. Вони активні члени Асоціації фермерів та приватних землевласників Тальнівщини. Їхнє селянське фермерське господарство «Агра» спеціалізується на тваринництві, але батько з сином виплекали ще виноградники й великий садок на 12 тисяч дерев. Яблуні, груші й виноград ростуть між господарськими будівлями, облагороджуючи територію й надаючи їй доглянутого вигляду.
На сучасних сертифікованих фермах родина Бойків вирощує елітних свиней англійської селекції, яких купують на племінних підприємствах Західної України. Зайнятися цією галуззю тваринництва Олексієві Васильовичу запропонував батько. 12 років тому вона вважалася неприбутковою.
«Я ж хотів довести, що свинарство може принести дохід. Розвиваючи підприємство, пройшов непросту школу. І зараз постійно беру участь у закордонних та Всеукраїнських семінарах і практикумах, аграрних виставках. Збагачуюся ідеями, технологіями й завзяттям до роботи; знайомлюся з майстрами своєї справи, – говорить фермер. – Перших чотири роки на внутрішньому ринку ми продавали свині живою вагою. Коли закупівельні ціни знизилися, вирішили переробляти м’ясо на місці. Для цього за європейськими стандартами збудували забійний та переробний цехи, закупили необхідне обладнання. Невеликому підприємству легше бути мобільним і гнучким, слідкувати за підвищенням якості продукції. Нам простіше стояти на ринку, аніж великим корпораціям».
За словами Олексія Васильовича, у господарстві трудиться більше ніж 20 працівників. Підприємство забезпечує робочими місцями жителів Заліського й Кобринового. Тож люди не шукають заробітку будь-де. На сьогодні виробництво майже повністю автоматизоване: усю брудну роботу виконує сучасна техніка. Подача та забір повітря автоматизовані теж. Їх регулюють спеціальні клапани. Також контролюється температура. У спеку приміщення охолоджується.
Щодо переробки. Згідно із санітарними нормами, бойня віддалена від основного підприємства й відгороджена. Є ще й переробний цех, де маринують стейки й шашлики, начиняють ковбаски, готують сальтисон та іншу смачну продукцію. Працівники всіх підрозділів не перетинаються. Як бачимо, виробничий цикл у СФГ «Агра» організований продумано: вирощування та розведення свиней, їх забій, переробка м’яса, зберігання в холодильниках і відвантаження напівфабрикатів та готової продукції. Їх СФГ «Агра» реалізовує на території нашої громади, Ватутіного, Звенигородки, Новоархангельська, Умані й Христинівки. Наприклад, смачні ковбаски із Заліського продаються в магазинах Тального: «Крафті», «Україні», «Шедеврі» – та Звенигородки.
«Те, чим займаєшся, неможливе без розвитку, – каже фермер. – Очевидно, що війна трохи стримує якісь мої амбіційні плани, але я все одно рухаюсь уперед. Коли запустили забійний цех і ми почали виготовляти власну продукцію, не всі магазини почали її купувати, бо щось виробляли й самі. Тому з дружиною втілили в життя задум: побудували магазин «Родинна м’ястерня».
Це приємна подія для мешканців громади, адже завдяки цьому проєкту створено нові робочі місця. Покупці високо оцінили асортимент, доступні ціни й вигідне для багатьох містян розташування. «Мені магазин зручний тим, що міститься через дорогу від мого дому, – каже пані Марія, яка щойно завітала сюди. – Купую м’ясо, сало, ковбасу (жаль, що треба її ще запікати!), пельмені, огірки, борошно. Товар тут завжди свіжий та якісний, і ціни приємні».
Олексій Бойко, долучаючись до зборів, активно допомагає і волонтерам, й, особливо, військовим, підсилюючи їх у нашому захисті. Адресно підтримує тих, кого знає. Постійно забезпечує своєю продукцією волонтерок, які готують страви для оборонців. Наприклад, днями безкоштовно передав Валентині Труляєвій 236 кг м’якоті свинини в брикетах, 60 кг свинячих голів, 20 кг печінки, 10 кг легень.
Щодо розвитку самого підприємства, господарник каже, що в планах – збільшення поголів’я свиней, ще більша автоматизація усіх процесів на фермі, збільшення асортименту продукції в магазині.
«Я бачу перспективу розвитку фермерства в Україні і в агросекторі, й у тваринництві. Ми вже до цього йдемо. Вважаю, що українські сільгоспвиробники повинні максимально зосередитися на тому, щоб сировину переробляли у своїй країні й менше залежали від європейських ринків», – упевнений очільник фермерського підприємства із Заліського.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА