Вісті Черкащини 
Тальнівський музей історії – своїм волонтерам: підсумки Міжнародного дня музеїв
До Міжнародного дня музеїв у Тальному вже восьмий рік поспіль вшановують тих, хто творить історію місцевого осередку – волонтерів. Вони щедро діляться своїм часом, знаннями й енергією, активно працюючи над збереженням історичної та культурної спадщини Тальнівської громади.
Як усе починалося
У суботу, 14 жовтня 2017 року, у Тальному відбулося урочисте відкриття Тальнівського музею історії. Працівники за короткий час власними силами зібрали понад 2 тисячі експонатів. Ще стільки ж було передано з фондів колишнього районного музею історії хліборобства.
За вагомий внесок у розвиток музейної справи голова міської ради нагородив грамотами та подяками Сергія Івановича Телеганя, Леоніда Васильовича Девіска, Людмилу Петрівну Довжук, Петра Григоровича Каплюченка, Наталію Миколаївну Івченко та Світлану Євгеніївну Проценко.
Подарунками музею стали книга «Дослідники краю Тальнівського», написана Вадимом Федоровичем Мициком у співавторстві з Володимиром Мовчаном; фотодокументи від тальнівців Леоніда Цвіліховського та Зінаїди Лозовської; ікона Божої Матері, створена художником Леонідом Девіском; а також картини і саморобки, надані працівниками Будинку дітей та юнацтва.
Відтоді понад три десятки ентузіастів стали невід’ємною частиною музейної родини. Завдяки їхній самовідданій праці, за словами директорки Світлани Проценко, музей невпинно розвивається, поповнюється новими експонатами й поглиблює свій зміст.
36 облич музейного волонтерства
Цьогорічні привітання лунали для Олександри Суткової, Олександра Лущана, Надії Маляренко та Лідії Горбенко. Їхня праця – неоціненний внесок у життя закладу: від активної участі в заходах і підготовки майстер-класів до оформлення експозицій, проведення пошукової роботи й дарунків, які поповнюють музейну колекцію.
Символічним завершенням церемонії став захопливий квест «Історія одного дня експонату», що дозволив зазирнути за лаштунки музейної справи. Також гості мали змогу оглянути виставку «Подаруй музею експонат» та під час оглядової екскурсії побачити нові надходження до колекції.
Волонтерство, яке зберігає час
Серед волонтерів музею – люди різного віку: від 10-річного хлопчика зі Здобутку, захопленого історією зброї, до Валерія Григоровича Штейна, найстаршого учасника, який передав унікальні родинні матеріали – нумізматичні колекції, документи з 1885 року, книги, фотографії та особисті речі свого прадіда-німця.
Усі волонтери зробили свій внесок у розвиток музею. У цьому матеріалі згадано лише частину з них, але кожне ім’я – важливе.
Борис Мельник передав світлини будівництва об’єктів у нашому місті. Владислав Саламаха поповнив фонд експонатами доби Київської Русі, організував авторську виставку нумізматики. Ксенія Мороз влаштовувала виставки-продажі й проводила майстер-класи з декупажу. Євгеній Савченко надав документи та фото своїх предків, що відкрили нові сторінки історії громади. Олексій Казнадей поділився рідкісними фото 1945 року й розповів історію свого діда, офіцера та викладача гімнастики в дітей графа Шувалова.
«Марія Горбач – наша красуня, щира й добра людина, – розповідає Світлана Євгеніївна, – передала листи з неволі, завдяки чому колекція поповнилася майже на шістдесят одиниць».
Історії, що оживають
Волонтери допомагають не лише в створенні експозицій. Ще проводять дослідження й презентують свої роботи, зокрема плаття трипільської жінки, пошите Лідією Горбенко. Окрім того, діляться родинними фотографіями, спогадами, картами та архівними документами.
«Цього року ми запросили Олександра Лущана, – розповідає директорка. – Він справді закоханий в історію та активно досліджує власний родовід. Ось, наприклад, з Київського обласного архіву нам передали цікаву справу про перенесення будинків у Тальному, коли будували залізницю. У ній є все: і описи садиб, і хто був їхнім власником, і скільки платили за те, що знаходилося на подвір’ях. Олександр знайшов у цій справі важливі факти, що стосуються його родини. Він поповнив наш музей не тільки історичними книгами, а й дуже цінними родинними фотографіями».
Мистецтво як форма пам’яті
Окрема сторінка в історії музею – це мистецькі виставки. Особливо варто згадати експозиції робіт Анатолія Соляра, організовані разом із його донькою, а також виставку картин Володимира Захарченка, який до того ж проводив цікаві майстер-класи для дітей.
Нагорода: подяка і теплий стіл
У Міжнародний день музеїв у Тальнівському закладі не лунають гучні фанфари. Натомість тут панує щира атмосфера: спільне фото, слова подяки, чашка чаю, солодкий стіл та теплі розмови. Традиційним подарунком є книга. Цьогоріч це роман Василя Шкляра «Заячий костел». Понад 50 примірників для цього закупив благодійник Володимир Мовчан, також подарував закладу принтер та композицію квітів. Це – символічне визнання того, що музей живе не просто в стінах, а в людях. І що історію зберігає не лише колектив, а справжня спільнота однодумців.
Післямова: музей для людей і разом із людьми
Якщо спробувати однією фразою підсумувати суть Тальнівського музею історії, то це буде: «Пам’ять про тих, хто будував це місто, зберігається завдяки тим, хто живе тут сьогодні».
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
