Вісті Черкащини Тальнівські таксистки допомагають військовим амуніцією
Дві тендітні та водночас бойові і наполегливі волонтерки з Тальнівщини Анна Радченко та Інна Безпала розповіли нам, як розпочали займатися волонтерством, чому для них натепер це є дуже важливою і відповідальною справою, на яку йде чи майже не весь їх вільний час.
Анна та Інна – колежанки – обидві працюють водійками таксі. Тільки Анна почала таксувати на рік раніше від Інни. Та й волонтерити вона стала першою. Проте, як розповідають наші співрозмовниці, вони завжди підтримують і допомагають одна одній. У кожної своя життєва історія та бажання нині мають одне – якомога більше підтримувати і допомагати нашим захисникам.
Анна пригадує, що першим з проханням допомогти до неї звернувся її товариш-атовець. Йому необхідна була каска. Однак у перші дні повномасштабного вторгнення придбати її не було де. Проте Анна знайшла вихід. Потім, з розголосом, до неї за допомогою поступово почали звертатися інші. Це були і самі військові, і їх рідні.
Зі слів Радченко, вона має звичку допомагати, якщо це їй під силу. Натепер волонтерка знає, якою має бути плитоноска, які рації краще обрати. Словом, перед тим, як щось купувати, вона попередньо дізнається всю інформацію. Тим паче, Радченко постійно перебуває на зв’язку з військовими, яким допомагає. Періодично запитує в них, чи щось потрібно та як загалом у них справи і настрій.
Зазвичай, каже Анна, оголошує про необхідний збір на своїй сторінці у соціальній мережі, пояснює, що, кому і на коли потрібно. Відповідно після закриття збору, волонтерка звітує про виконану роботу та дякує всім, хто долучився. Просили і просять, каже, різне. На сьогодні вже закрили збір коштів та придбали кілька автомобілів, тепловізорів, рацій та амуніцію.
Зізнається, що інколи їй все ж доводиться відмовляти в допомозі:
– Коли у мене відкритий збір, я не можу накласти на нього ще один. Хоча й хотілося б усіх обігріти, але, нажаль, я не в змозі це зробити. У місті та й в громаді є багато людей з можливостями допомагати, та, як на мене, мало хто це робить. Стосовно, знову ж таки, збору коштів, гроші зараховують здебільшого одні і ті ж. Я не прошу багато, не прошу для себе, тому інколи людська байдужість вбиває. Звісно, хотілося б кращого, але ми тримаємось, дякуючи всім, хто долучається, – розповідає Анна.
Натомість Інна розпочала волонтерити, після того, як до неї звернувся рідний брат військовий. Він попросив допомогти придбати 36 фляг та казанків. Інна знайшла такі набори у Польщі і замовила їх братові. Кошти для придбання збирала самостійно, поінформувавши про необхідність у соцмережі.
– Надалі допомагати хлопцям вирішила добровільно. У країні війна і ми повинні хоч якось підтримувати наших захисників, вважаю, що це наш обов’язок перед ними, адже вони роблять для нас набагато більше. Тому хочеться, щоб у них було все необхідне і щоб вони відчували хоч маленьку, але все ж таки нашу турботу про них, – наголошує волонтерка.
Загалом на сьогодні Інна закрила 4 збори коштів для потреб військових. Каже, зупинятися не збирається, буде завжди підтримувати тим, чим зможе. До пошуку необхідного ставиться відповідально, інформацію намагається перевіряти, читає безліч коментарів та замовляє товар з післяплатою, щоб часом не натрапити на шахрая.
– Найтяжче у волонтерстві достукатися до людей. Адже багато хто ще й досі не усвідомлює те, що в нас війна і докладати зусиль у боротьбі треба кожному. Ми розуміємо, що всім тяжко, але ми повинні розуміти і те, що хлопцям там в рази тяжче. У нас поки що є можливість ходити на роботу, відпочивати, спокійно сісти і випити каву, поїсти, поспати, а в деяких із них немає можливості навіть якихось 2 годинки відпочити, адже постійно літає над головою. Тому хочеться, щоб кожен зрозумів те, що ці Соколики це все роблять для нас і якщо ж вони потребують допомоги, то ми повинні їм допомогти, – каже Інна.
Крім того, дівчата намагаються підтримувати бойовий дух хлопців. Для цього Інна знаходить теплі та підбадьорливі слова, а от Анна каже, що інколи їх потрібно просто вміти вислухати.
Побажаємо нашим волонтерам й надалі залишатися такими ж чуйними, безкорисливими та доброчинними людьми і хай до їхнього строю долучається все більше свідомих громадян, бо в цьому і є наша перевага над ганебним ворогом.
Марина КАМІНСЬКА
Читайте також: Школярка з Тальнівщини на кошти з продажу прикрас купила продукти військовим
