Тальнівські діти волонтерять у доступний їм спосіб

«Український солдате! Я тобі не жінка, не дочка й не мати. Але я так горджусь тобою, що в серці немає місця для болю. Я наскільки вдячна тобі, що в серці немає місця для відчаю. Я настільки вірна тобі, що в серці немає місця ваганню. Дякую тобі за кожну тиху годину, за кожний новий ранок», – починає свій лист учениця Вишнопільської школи. Красивим рівним почерком дівчинка написала зворушливі слова подяки воїну. А ось інший – на листочку в клітинку, виведений неслухняною дитячою рукою. Від Богдана, йому лише 6. Він першокласник однієї з Тальнівських шкіл: «Добрий день, воїне! Вірю, що Ти скоро переможеш ворога і я знову буду навчатися». А нижче – синьо-жовте сердечко і слово МИР.

Я впевнена, коли він –солдат – читатиме ці рядки, так само плакатиме, як я, коли перечитую ці листи і листівки, розглядаю малюнки й аплікації, коли беру до рук обереги – ляльки-мотанки, ангелики, сердечка, браслети та брелочки, мішечки з духмяними травами, які так і називаються «Аромат рідного дому». Перед дощем їх пахощі стають активнішими, а також з них можна заварити ароматний чай. Є також мініатюрний вишитий хрестиком український рушник, вироби з бісеру та багато-багато різних поробок. Всі ці подарунки зроблені руками наших дітей. У декотрих листах зворотні адреси – електронні – щоб, у разі потреби, відправити необхідне.

Коли збирали та пакували передачі у гарячі точки, побачили, що нам не вистачає дитячих малюнків, які там, на передовій, є надзвичайною моральною підтримкою бійцям. Відділ освіти відразу зреагував – і всі навчальні заклади громади активно включилися. Після вихідних редакцію газети буквально «завалили» дитячими роботами. «І це ще не все, – попереджає начальниця відділу освіти, – всі заклади долучилися, великі молодці. Нехай це буде наш маленький вклад у Перемогу». Того ж дня частину сувенірів та малюнків уже відправили на передову. Знаю: сьогодні чиєсь серце мліє, зігріте любов’ю. Саме такі почуття викликають дитячі роботи.

Були серед поробок та малюнків і смаколики для воїнів: у файлику з малюнком – кілька цукерок (це так зворушливо!), печиво, загорнуте у флоуміран у формі танка, упаковки вафлів з етикетками «Дякуємо за спокійний сон» та багато інших сюрпризів. Хтось воїнам вірш присвятив, інший носки зв’язав…

Дійшла до висновку: коли батьки самовіддано захищають рідну землю або ж волонтерять до глибини кишені, то їхні діти не можуть бути байдужими, вони роблять те, що можуть – малюють, майструють, клеять, вирізають і вірять, щиро вірять у нашу Перемогу.

Ліна ЯЛОВСЬКА

Читайте також: Жителі Тальнівщини взяли участь у флешмобі #Все буде Україна

Читайте нас також в Telegram!