Тальнівщина в жалобі: провели в останню путь Героя, який загинув на Донеччині у листопаді 2023 року

Вчора 21 лютого Тальнівщина попрощалися із нашим земляком – Кривопішею Сергієм Анатолійовичем. Сергій народився 18 вересня 1984 року в селі Легедзине. Був єдиною дитиною в родині. Сором’язливий, доброзичливий, щирий. Із дитинства батьки прищеплювали йому любов до всього світлого й доброго. Виріс товариським, безвідмовним, працьовитим. Таким, про кого говорять просто – хороша людина.

Закінчив дев’ять класів Легедзинської школи, продовжив навчання у Козацькому ПТУ №37, здобув фах тракториста-водія. Працював у місцевому ТОВ «Агрофірма «Легедзине» на різних роботах – відповідально, сумлінно, ніколи не відмовляючи в допомозі.

Останні десять років проживав у селі Тальянки разом із цивільною дружиною Катериною Іванівною. Працював будівельником у селі Білашки. Будував оселі для інших – мріючи про мирне життя для себе і для своєї родини.

22 лютого 2023 року Сергія було прийнято на військову службу третім відділом Звенигородського РТЦК та СП Черкаської області. Він склав Військову присягу на вірність Українському народові й став на захист держави. Служив гранатометником стрілецького відділення стрілецького взводу військової роти.

У бою був мужнім. Для побратимів – надійним і вірним. Для України – відданим сином.

28 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області Сергій загинув. Довгий час він вважався зниклим безвісти. І це було особливим випробуванням для родини – жити між надією і страхом, між вірою і відчаєм.

Сьогодні ми схиляємо голови перед його світлою пам’яттю.

Сергій залишив після себе найдорожчих – цивільну дружину Катерину Іванівну, маму Любов Сергіївну, вітчима Олексія Федоровича, який виховував його з шести років, став для нього опорою і прикладом. Їхній біль – невимірний. І жодні слова не здатні його втамувати.

Але ми хочемо, щоб рідні знали: Сергій не сам. Його подвиг – у серці громади. Його ім’я – серед тих, хто віддав життя за свободу України. Він не зник у безвісті – він став частиною нашої пам’яті, нашої історії, нашої боротьби.

Він не дожив до перемоги. Але він наближав її. Своєю працею. Своєю мужністю. Своїм життям.

Схиляємо голови у глибокій скорботі. Дякуємо тобі, Сергію, за відвагу, за вірність, за любов до рідної землі.

Вічна пам’ять Герою.

Слава Україні.

Пресслужба Тальнівської МТГ

Читайте також: Маршрути безбар’єрності: у Тальному розпочинають системну роботу над доступним містом

Читайте нас також в Telegram!