Тальнівщина у пісні: Як родинна справа стає життєвим покликанням

Змалку – з піснею, а тепер – з мрією про велику сцену. На Тальнівщині зростає юна зірка, чий голос уже звучить далеко за межами рідного краю. Її шлях у музиці – не лише талант, а й приклад родинного спадку, любові й підтримки, що творить майбутнє.

Від першої ноти – до впевненого кроку на сцену

Знайомство з музикою для маленької Богдани Пошукайло розпочалося ще в дитячому садку. Її голосочок – чистий, мов джерельце, – одразу привертав увагу. Уже тоді дівчинка полюбляла бувати в місцевій музичній школі, де працює її бабуся, і з захопленням стежила за уроками.

Семирічною сама вирішила стати ученицею. Спершу обрала бандуру, а згодом – сольний спів, у якому відчула справжнє покликання. Завзятість та щире захоплення вели її від заняття до заняття, від твору до твору. Уроки співу стали вікном у світ, де кожна пісня має душу.

Родинне джерело натхнення

У будинку Пошукайлів завжди лунала музика. Прабабуся, дідусь, бабуся, батько – усі співали. Починали сумною, далі переходили на веселі й ліричні співанки. Ця родинна традиція передалась і Богдані. Змалу співала разом з усіма, ніби продовжуючи той невидимий ланцюжок родинного таланту. Така музична атмосфера для неї – натхнення й опора, що досі ведуть її вперед.

Талант, помножений на працю

Юна вокалістка не лише навчається, а й активно виступає. Концерти, участь у заходах Тальнівської школи мистецтв, численні конкурси… І все це з перемогами. Її ім’я вже відоме в обласних і навіть міжнародних колах.

Це результат не лише природного обдарування, а й наполегливої праці. Підбір репертуару, робота над технікою, розуміння музичного матеріалу – усе це Богдана опановує разом з викладачами, які підтримують її шлях у музиці.

Наставництво як сімейна справа

Особливу роль у становленні юної співачки відіграє бабуся Наталія Володимирівна Пошукайло. Як викладачка сольфеджіо та музичної літератури, вона стала першою напутницею, яка відкрила Богдані нотну грамоту й світ великих композиторів.

Проте головне – вона завжди поруч. Не лише як учителька, а як людина, яка щиро вболіває, підтримує й окриляє. Їхні взаємини – більше, ніж родинна близькість. Це партнерство, що ґрунтується на любові, спільній справі й великому пориванню.

Мрія, що набирає силу

Попереду – вступ до музичного коледжу. Богдана вже чітко бачить свій шлях: музика стане її професією, її світом. І ця мрія має глибоке коріння як у дівочому серці, так і в її родинному дереві, де кожна гілочка співає.

Замість епілогу

На Тальнівщині зростає талановита дитина. Приклад того, як традиції, родинна підтримка й напористість формують майбутнє. Можливо, уже скоро її голос зазвучить на ще більших сценах, та в кожній ноті залишатиметься частинка дому.

Бо музика – більше, ніж ноти. Це спадщина. Це любов. Це – Тальнівщина.

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

Читайте також: Від Зеленькова до Парижа: як учителька з Тальнівщини впроваджує українську мову у Франції

Читайте нас також в Telegram!