Вісті Черкащини Тальнівщина попрощалась з Героєм-морпіхом, який загинув на Херсонщині
Сьогодні Тальнівська громада провела в останню дорогу свого земляка, захисника України – Владислава Вадимовича Межеріцького. Зі скорботою в серці схилили голови перед його світлою пам’яттю та подвигом, який він здійснив, боронячи нашу землю.
Цей день, сповнений жалю, нагадав, якою ціною здобувається свобода. Війна безжально забирає синів, братів, чоловіків і батьків.
Владислав добровільно пішов на захист Батьківщини, залишивши мирне життя, мрії й сподівання. Його слова до рідних: «Я йду, бо мушу вас захистити» – стали символом його відваги.
Межеріцький Владислав Вадимович народився 18 грудня 1984 року в місті Тальне. У трирічному віці разом із батьками переїхав до міста ноябрськ тюменської області, де родина провела майже десять років. Владислав закінчив три класи місцевої школи, а завдяки успішному навчанню його перевели відразу до п’ятого класу. Він зростав розумним, вихованим, багато читав, складав вірші, малював. Особливе місце у його серці займала мама, яку він безмежно любив та оберігав.
У 1995 році родина повернулася до Тального, де Владислав продовжив навчання у п’ятому класі Тальнівської школи №1. Після закінчення дев’яти класів вступив до Тальнівського будівельно-економічного коледжу, де здобув спеціальність бухгалтера. Згодом продовжив навчання заочно у Тернопільському економічному університеті.
Працював у різних місцях – у Києві, Польщі, росії, а також у рідному Тальному, зокрема на СТО, де займався фарбуванням автомобілів. Він був небагатослівним, але працьовитим і відповідальним.
З початком повномасштабного вторгнення Владислав не зміг залишатися осторонь. У жовтні 2022 року він добровільно став на захист України, вступивши до лав Збройних Сил. Як матрос і навідник зенітно-артилерійського взводу, Владислав виконував бойові завдання у складі морської піхоти.
Наприкінці 2023 року родині повідомили страшну новину — їх син зник безвісти…
Цей рік став важким випробуванням, сповненим болю, невизначеності та молитов.
І лише зараз вдалося дізнатися гірку правду: він загинув 16 грудня 2023 року, у бою поблизу села Кринки на Херсонщині. Вірний військовій присязі на відданість Батьківщині, Владислав віддав своє життя, залишивши у спадок приклад справжнього героїзму і самопожертви.
Без сина й брата залишилися його батьки – Таміла Михайлівна та Вадим Віталійович, брат Євгеній із дружиною Вікторією. Найбільший біль – це діти. Владислав залишив двох синів: 16-річного Вадима та 7-річного Власія. Владислав був неодруженим.
Сьогодні Україна оплакує не лише свого новітнього Героя, але й людину, яка знала, що таке честь, обов’язок і самопожертва. Людину, яка любила життя, свою родину, свою землю.
Ми розділяємо цей нестерпний біль і висловлюємо глибокі співчуття його рідним та близьким.
Наші Захисники стають світлом, яке буде провадити нас у найтемніші часи. Ми не маємо права забути їхню жертву. Кожен з нас живе сьогодні завдяки таким, як Владислав Межеріцький , які зупиняють ворога, жертвуючи всім, що мають.
Нехай душа нашого воїна знайде вічний спокій у небесних просторах, а його зірка на небі завжди нагадує нам про силу та незламність українського народу.
Спочивай з миром, захиснику України. Ти завжди будеш у наших вдячних серцях.
Вічна слава Герою!
Пресслужба Тальнівської МТГ
