Вісті Черкащини Тальнівщина й дух ремесла: як відома майстриня об’єднує різдвяні традиції та європейську культурну дипломатію
Ім’я Ольги Собкович з Леґедзиного сьогодні звучить і в українських мистецьких колах, і на міжнародних культурних подіях. Її творчість
Її творчість поєднує глибоку шану до коренів, особисту відданість ремеслу та сучасне прочитання традиції. Цієї осені майстриня стала учасницею двох важливих ініціатив: майстер-класу «Різдвяні обереги: Дідух як Дерево Роду» в Черкасах та виставки «Ляльки в костюмах країн Європи» у Страсбурзі. А також представила свою роботу «Зламаний колос» на виставці «Ляльки для ненароджених» у Києві й Меджибожі. Разом ці події творять цілісний образ мисткині, яка будує культурний міст між Тальнівщиною та Європою.
Дідух як Дерево Роду: традиція ожила на майстер-класі
Ця майстерка – частина проєкту «Різдвяні обереги», що реалізується Черкаським обласним осередком Національної спілки майстрів народного мистецтва України за підтримки Управління культури й охорони культурної спадщини Черкаської ОДА. Велику роль у його організації відіграла голова осередку Ольга Мартинова.
Проєкт спрямований на:
– збереження автентичних традицій Черкащини;
– передачу знань молодому поколінню;
– документування та дослідження елементів нематеріальної культурної спадщини.
Цей майстер-клас став одним із фінальних етапів після серії зустрічей, збору матеріалів та фіксації робіт майстрині.
Галерея народного мистецтва: простір взаємодії й тепла
Захід відбувся в Галереї народного мистецтва Черкас і зібрав студентів, музейників із Черкас та Чигирина, містян та дітей. Для малечі пані Ольга Собкович провела окреме заняття.
Учасників вразила атмосфера – невимушена, щира, сповнена розмов, обміну родинними історіями та особистими спогадами. Один із відгуків, який емоційно передає настрій зустрічі, звучав так: «Це було захопливо. Щиро дякую долі, що привела в той момент у галерею, щоб зустріти Ольгу Собкович – таку щиру, мудру, відкриту, талановиту, душевну майстриню з Леґедзиного. Вона має вдома окремі ділянки, де вирощує пшеницю, овес, ячмінь, льон, трави та квіти для створення дідуха. Браво, пані Олю, щиро дякую!»
Дідух-дерево: символіка й техніка
Пані Ольга навчала створювати дідуха у формі дерева з гілками – образу Дерева Роду, що уособлює тяглість поколінь і силу традиції.
Для роботи використовували жито, пшеницю, льон, сафлор, нігелу, лаванду та інші рослини. Багато з цих культур майстриня вирощує власноруч на своїх ділянках, що додає її роботам особливої автентичності й цінності.
Від Тальнівщини до Страсбурга: ляльки як мистецькі посланці
14 листопада 2025 року в Раді Європи (Страсбург, Франція) відкрилася виставка «Ляльки в костюмах країн Європи».
Серед учасниць – українські народні майстрині: Наталія Курпай, Лариса Дідук, Олена Ракітіна, Ольга Собкович, Ганна Некрилова, Олена Михальчук, Тетяна Золочевська, Іванка Піняк, Олена Харченко, Ксюша Довжик, Людмила Зімакова, Ірина Залюбовська.
Кураторка Іванка Піняк (Страсбург).
Організаторка Тетяна Золочевська (Бремен).
Подяка за підтримку – Представнику України при Раді Європи Миколі Точицькому та його команді.
Лялька як носій ідентичності
Кожна лялька репрезентує традицію певної країни через вбрання та орнаментику. Роботи Ольги Собкович вирізняються точністю, автентичністю й делікатністю виконання. Для Тальнівщини це – утвердження високого рівня місцевого ремесла. Для Європи – можливість глибше зрозуміти Україну через її культурні символи.
«Ляльки для ненароджених»: мистецтво пам’яті та свідчення
З 5 листопада діє виставка «Ляльки для ненароджених» у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного (Київ) та в Меджибожі.
На обох експозиціях представлено панно Ольги Собкович «Зламаний колос» – глибокий символ втрати й водночас незнищенності українського духу.
Майстриня з Легедзиного у творчості поєднує локальне й глобальне. У Черкасах передає ремесло безпосередньо: через роботу руками, діалог, спільну творчість. У Страсбурзі її роботи стають частиною міжнародного культурного діалогу.
У Києві та Меджибожі осмислюють трагічний досвід нашої історичної пам’яті.
Післяслово
Тальнівщина має давні мистецькі корені, і творчість Ольги Собкович – яскраве свідчення того, як локальна традиція може звучати на світовому рівні.
Створюючи Дідух-дерево, майстриня допомагає відчути власне коріння.
Показуючи ляльки Європі, промовляє мовою, зрозумілою без перекладу – мовою ремесла, краси та автентики.
А в роботі «Зламаний колос» нагадує про те, що навіть крихкі речі можуть стати символом незборності.
І поки є такі майстрині, традиція живе й розвивається – від Тальнівщини до Страсбурга й по всьому білому світу.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
