Тальнівчанин зміг реалізувати власний бізнес у рідному місті

Ще років з десять тому суші-роли тільки зароджувались як індустрія і були доступні не всім, бо коштували недешево, до того ж асортимент заморської дивинки був дуже скромним. Сьогодні ж популярність цього делікатесу зростає з кожним роком. Саме тому суші-кухарі, чи як кажуть сушисти, зараз дуже затребувані.
27-річний Денис Присяжнюк з Тального на Черкащині не одразу знайшов себе в цій справі. Коли свого часу постало питання вибору професії, він зрозумів, що взагалі не уявляє, ким хоче бути. Тому пішов навчатись на бухгалтера в Тальнівський будівельно-економічний коледж з думкою: «Бухгалтерія колись обов’язково знадобиться». І таки знадобилась. Чому? Читайте далі…
Школа професійного гарту починалася для юнака одразу після коледжу, коли поїхавши за кордон на заробітки, він потрапив на кухню. Працюючи посудомийником, крадькома з захопленням дивився на кухарів і думав: «Я хочу вміти так само!». Відтоді зрозумів, що це важка робота, але прагнув знати й робити щось набагато більше. Так розпочалась його історія сушиста.
– Хоч з дитинства люблю готувати, але ніколи не думав, що моя професія буде пов’язана з кухнею. В шестирічному віці я вперше приготував смажену картоплю з яйцем, на той час це була моя улюблена страва. Як мама йшла на роботу, залишала мені супчик, а я не хотів його їсти, тому одного разу вирішив приготувати те, що люблю. Тоді, пам’ятаю, порізав палець, але це мене не зупинило – готував до кінця. Страва, звичайно, вийшла не така, як я хотів, пересолена, трохи підгоріла, але так і їв, – розповідає Денис. – За час, коли я був на заробітках, змінював кілька професій, як і всі заробітчани напевно: де більше платили, там і робив. Приготування страв мене захоплювало найбільше, тому повернувшись на Батьківщину, шукав роботу саме на кухні.


Молодий чоловік відкрито зізнається, що був надто не постійним, шукав своє місце, де йому було б комфортно і працювати, і заробляти, і розвиватися, професійно рости. Тому довго ніде не затримувався, таким чином і набув досвіду – позитивний чи негативний, але це досвід.
– Деякий час я жив в Одесі, працював на доставці, потім в ресторанах, потім знов на доставці. Ця метушня мене так виснажила, я працював то в одному місці, то в іншому, і ніде не міг знайти те, що мені потрібно. Тому я вирішив повернутись в Тальне. Скільки я хотів реалізувати себе як сушиста у великих містах, а так і не зміг цього зробити, тому для мене було так дивно, що саме в Тальному, в маленькому місті, я майже одразу знайшов роботу за цим напрямком – в «М’ята Lounge». Згодом власник вирішив продати свій бізнес, оскільки він не місцевий, а я вирішив його купити. І кілька місяців тому я це зробив і тепер маю власний простір для експериментів, для власних страв, для саморозвитку.
Саме тут, при старті власного бізнесу, Денису й знадобились знання бухгалтерського обліку. Правильне планування, системність, ведення всіх необхідних документів – це важлива складова підприємництва та особистого успіху. Зізнається, що не одразу згадав всі тонкощі бухгалтерії, проте зараз чітко налагоджена вся система.
– В «Мята Lounge» можна поласувати різноманітними ролами, бургерами, вже готую нове мангал-меню: гарячі страви, нарізки, снеки, а згодом буде ще й піца, яку готуватиму на дровах. В Тальному ще немає закладу, де цю страву готують саме на дровах. Для мене це обов’язковий нюанс, бо так вона виходить набагато смачніша. Дотримуюсь такого принципу: якщо вже робити, то робити це на відмінно і по-особливому, – каже сушист.
Тальнівські гурмани дуже полюбили страви від Дениса Присяжнюка. Охочих побалувати себе класичними і оригінальними ролами та бургерами вистачає, і не тільки серед молоді. Та сам чоловік не часто їсть суші, проте каже, що коли все-таки «потягне» на червону рибку, то готує собі класичну «Філадельфію».

Катерина КІХТЕНКО

Читайте також: Власниця студії краси у Тальному розповіла про те, як починала свій бізнес

08.01.2022 09:00
Переглядів: 3648
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.