Вісті Черкащини Тальнівчанин під час війни налагодив власну справу за місяць
Тальнівчанин Максим Зеленько розповідає, що за власну справу взявся рішуче та не зволікаючи. На запитання, що ж стимулювало його до цього, відповідає, справа вся в тому, що раніше він працював в ІТ-індустрії, а нині ця робота перестала йому приносити будь-який дохід. Проте чоловік має сім’ю – дружину та сина, тож йому потрібно піклуватися про них.
Далі, як каже Зеленько, виникало питання чим займатися. Проте відповідь тут випливла сама собою. Вони із сім’єю та друзями люблять поласувати джерками – це такі висушені кусочки м’яса, своєрідні чипси. Та нині цей продукт став зникати з прилавків магазинів. До того ж Максим Ігорович має хорошого товариша, який займається курятиною. Відповідно, порадившись чоловіки дійшли згоди, що саме з цього курячого м’яса і можна робити такі джерки. Так і знайшлося вирішення.
– Я постійно працював в ІТ-індустрії. До фізичного класичного бізнесу не мав ніякого відношення, але мені завжди хотілося займатися чимось реальним. Звичайно, не знав, як то все відбувається. Проте почав діяти. Терміново замовив все необхідне обладнання. Взяв відразу партію курячого філе і почав сушити м’ясо, – розповідає Зеленько про перші кроки розвитку власної справи.
От Максим Ігорович разом з дружиною за місяць налагодили власний процес виготовлення джерок. Чоловік каже, що загалом це дуже клопітка праця. Вимагає ретельності в способі нарізання м’яса, у відповідній кількості приправ, навіть до міліграма, в яких потрібно це м’ясо замаринувати. Потім півдоби-добу необхідно для того, щоб курятина промаринувалася.
Далі він викладає його на відповідні лотки і сушить у дегідраторі за певною температурою і часом. Чоловік наголошує, що все це робиться стерильно, в рукавичках. Зрештою, коли м’ясо висохло, його необхідно охолодити, а вже потім пакувати. Для цього Максим закупив відповідні пакетики та зробив власне маркування свого товару.
– Назвалися ми «Джеркарня». Сьогодні пройшло два тижні від моменту, коли я завіз першу пачечку для спроби під реалізацію в магазинчик, а зараз у мене вже є декілька постійних клієнтів в Умані, які замовляють по кілограму в тиждень – це по 20 пачок. Загалом до 5 кг джерок замовляють в Умані регулярно і по Тальному кожного дня розвожу. Це все дуже цікаво і мене шокує те, що все це вдалося буквально зробити за три тижні, – каже Максим Ігорович.
Далі планують розширити асортимент своєї продукції. Чоловік розповідає, що ще сушитимуть свинину та телятину. З часом практикуватимуть це ж з фруктами та овочами.Нині їхній сімейний бізнес дуже підтримують батьки та друзі. Купують самі та пропонують знайомим. Крім того, Максим каже, що їхню продукцію можна побачити в Інстаграмі.
Ольга МОСКАЛЕНКО
Читайте також: З миру по нитці – авто для ЗСУ»: на Звенигородщині громада придбала транспортний засіб на передову
