Вісті Черкащини Тальне оплакує втрату: у шпиталі зупинилось серце Героя, що мужньо боронив Україну
Сьогодні жителі Тальнівської громади – провели в останню путь захисника Щербину Віталія Андрійовича.
Серце кожного з нас стискається від невимовного болю. Знову чорна звістка розірвала спокій нашої Тальнівщини, знову непоправна втрата, яка залишає глибоку, пекучу рану в наших душах. Наш край, наша Україна, знову платить найвищу ціну за кожен наш світанок, за кожну хвилину мирного життя.
13 липня 2025 року перестало битися серце ще одного відважного Сина України, Героя, який поклав своє життя за нашу свободу. Після тяжкого поранення, отриманого під час захисту Батьківщини, відійшов у вічність Щербина Віталій Андрійович, житель міста Тальне.
Ми схиляємо голови у невимовній скорботі, віддаючи останню шану нашому Воїну. Він назавжди залишиться у нашій пам’яті як взірець мужності, відданості та безмежної любові до України.
Віталій народився 6 липня 1978 року у Тальному. Він зростав у люблячій, щирій українській родині. Його батько, Андрій Мефодійович, був умілим шофером,який працював у автотранспортному підприємстві, а мама, Надія Геннадіївна, дарувала турботу малечі, працюючи у дитячій поліклініці. З 1985 року Віталій переступив поріг місцевої школи №3 та № 1 де здобував знання, готуючись до дорослого життя.
Після закінчення школи у 1994 році, Віталій знайшов своє покликання у сфері будівництва. Працював у “Колгосп-строї” в будівельній бригаді. Його руки дійсно були золотими: за що б він не брався, все доводив до досконалості. Будівництво стало не просто роботою, а справжньою пристрастю, в яку він вкладав душу. Він будував не лише споруди, а й міцні стосунки з людьми, адже мав безліч друзів, які безмежно поважали його за світлу доброту та щирість.
Понад усе Віталій любив свою родину: батьків, а також своїх синів – Володимира від першого шлюбу та Костянтина і Артема якого виховував разом із Мальчик Галиною Василівною. Все своє життя він провів у рідному місті, де створював, любив і мріяв.
У 2025 році, коли ворог знову загарбав нашу землю, Віталій Андрійович Щербина був призваний до військової служби по мобілізації Звенигородським РТЦК Черкаської області. Він змінив мирну професію будівельника на сувору військову стежку, ставши солдатом, стрільцем-санітаром механізованого відділення військової частини А0222. Він сумлінно виконував свій обов’язок, стояв пліч-о-пліч з побратимами, захищаючи кожен клаптик рідної землі.
Але, на жаль, війна безжальна. 13 липня 2025 року його серце зупинилося в одному зі шпиталів. Воно билося до останнього подиху, але не витримало ран, отриманих під час виконання бойового завдання, пов’язаного із захистом Батьківщини.
Віталій був людиною, яка випромінювала життєрадісність. Він завжди був готовий простягнути руку допомоги, підтримати, прийти на виручку не лише рідним, а й будь-кому, хто потребував його поради чи підтримки. Він безмежно цінував життя, знав своє місце у ньому і твердо йшов своїм шляхом.
Наш Воїн… Його смерть – це черговий, глибокий шрам на душі кожного з нас. У цю гірку мить ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю нашого Захисника. Розділяємо невимовний біль важкої втрати з його батьками, Андрієм Мефодійовичем та Надією Генадієвною, братом Генадієм, синами Володимиром, Констянтином, Артемом, цивільною дружиною Мальчик Галиною Василівною, з усіма рідними, близькими та побратимами. Знайте, ми з вами в цій скорботі.
В наших серцях Віталій Щербина назавжди залишиться таким же світлим, добрим і життєрадісним. Ми у вічному боргу перед ним. Віталій віддав своє найцінніше – життя – за кожного з нас, за нашу країну, за право наших дітей жити під мирним небом. Він той, хто виборював нам майбутнє!
Він тепер назавжди у строю Небесного війська, яке пильно оберігає нас згори.
Герої не вмирають! Вони живуть у нашій пам’яті, у наших серцях, у кожному врятованому житті, у кожному світанку, який ми зустрічаємо завдяки їхній жертовності. Ми будемо пам’ятати, шанувати і з вдячністю проживати кожен день у країні, незалежність якої вони захищають ціною власного життя.
Спочивай з миром, Герою… Дякуємо тобі за мужність, за самовідданість, за Україну, за наш новий день.
Вічна пам’ять та Слава Герою Віталію Андрійовичу Щербині! Героям Слава!
Пресслужба Тальнівської МТГ
