Сила музики: як пісні збирають на ринку Тальнівську громаду
У неділю, 10 серпня, місцевий ринок прокинувся, мов на молитву, раніше, ніж завжди. Продавці, звичні до своєї буденної ранкової науки, розкладали свіжі овочі й фрукти, вивірено ставили банки з медом, що пахнув літом і теплими вуликами. У повітрі тремтіли пахощі ще гарячого хліба й кави.
Й ось у цей звичний гомін, у шелест лантухів та дзенькіт ваг, укралася мелодія. Народжувалася десь там, поряд з рядами картоплею та капустою, пробивалася крізь поклики продавців та покупців. То були дзвінкі жіночі голоси, що линули так чисто, що ранковий вітер, здавалося, зупинився, аби не розсипати той спів.
На вже традиційній імпровізованій сцені стояв гурт жінок у розкішних концертних шатах – вокальний ансамбль з поетичною назвою «Бережанка» з Лісового. Керівниця Оксана Бабак пояснила: «У нашому селі протікає тихоплинна річечка, що з такою назвою. Її вода змиває втому, дарує спокій і пам’ятає пісні наших матерів. Ото ми й вирішили: хай і наш спів так тече між людьми – лагідно, але вперто, несучи радість».
Разом з співають Надія Величко, Ольга Величко й Олена Кузьменко. Жіночі голоси тримали в собі пустотливу легкість жартівливих пісень, і глибокий надрив патріотичних, і спокій знайомих обрядових мелодій. У репертуарі останніх років з’явилися й пісні, про говорять про теперішнє без завуальованих образів: «Прийшла біда на Вкраїну», «ЗСУ», «Поле», «Сину, ти давно не був у мене».
До концерту приєдналися й солісти Білашківського сільського клубу – Вікторія Гудзенко та Ярослав Цимбал. І тоді спів розрісся, як роса на полі, став ширший і тепліший, обіймав навіть тих, хто спершу йшов повз, думаючи лише про картоплю чи цибулю.
Люди ставали, як зупиняється подорожній, коли раптом чує в лісі зозулю. Пані Марія, притримуючи торбину з яблуками, усміхнулася: «Я прийшла по фрукти, а йду додому з відчуттям, що побувала на святі. Тут було так щиро, що навіть забула про покупки».
А Сергій, котрий випадково проходив ринком, стишено додав: «Вони співають так, ніби звертаються до тебе особисто. Стоїш серед людей, а здається, що ці слова – лише для тебе».
За час благодійної акції зібрали 13 600 гривень. Художня керівниця Тальнівського центру культурних послуг Людмила Луняка сказала: «Це ще не кінець. Уже у вересні знову вийдемо з концертом у межах проєкту «Разом з Перемоги». Хай ця музика лунає гучніш».
Коли останні акорди розчинилися серед гомону ринку, не всі люди розійшлися. Хтось ділився враженнями, інший стояв мовчки, ніби боячись, що тиша після пісні надто швидко поверне в буденність. І, мабуть, у цьому й була сила того ранку: серед звичних справ можна опинитися в місці, де тебе єднає з іншими не торгівля, а пісня.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА