Вісті Черкащини Святий, що не злякався царя: роздуми тальнівського благочинного про Іоана Предтечу
29 серпня православні християни відзначають Усікновення чесної голови Іоана Хрестителя – подію, що нагадує нам про мужність, правду й непохитну віру. У цей самий день вся Україна схиляє голови в скорботі, ушановуючи пам’ять захисників, які віддали своє життя за незалежність нашої держави. Для Тальнівщини ця дата особливо тяжка: серед героїв, полеглих в Іловайському котлі, був і наш земляк, уродженець Павлівки Першої Віталій Малиш.
Про духовний сенс цього дня, про силу правди, що стоїть вище страху й навіть смерті, ми говорили з благочинним Тальнівської громади, протоієреєм Андрієм Гаргатом. Його роздуми допомагають глибше зрозуміти, як приклад Іоана Предтечі може надихати нас сьогодні, у часи випробувань і втрат.
–Отче Андрію, чому Іоан Хреститель має таке особливе місце серед святих?
–Церква називає його першим земнонародженим після Матері Божої. Іоан стояв на межі Старого й Нового Завіту. Його називають Предтечею, бо він прийшов перед Христом і проповідував народу про Його пришестя. Хрестителем звуть тому, що він хрестив Спасителя в Йордані. Готував людей до приходу Христа й першим указав на Нього словами: «Ось Агнець Божий, що бере гріхи світу». Життя Іоана та його мученицька смерть стали прикладом абсолютної вірності Богові.
–Чому день Усікновення відзначається строгим постом?
– Святий Іоан Предтеча виріс у дикій пустелі, готуючи себе до великого служіння суворим життям – постом і молитвою. Носив грубий одяг, підперезаний шкіряним поясом, і харчувався диким медом та акридами (рід сарани). Він залишався пустельником доти, поки Господь не призвав його в тридцятирічному віці до проповіді єврейському народові. Прикладом свого життя Іоан Предтеча показав, що піст і молитва допомагають готувати серце до служіння. Сьогодні ми згадуємо невинно вбитого пророка, і цей день є днем скорботи. Піст нагадує нам, що зло існує через людську заздрість, ненависть і жорстокість.
–Чому сьогодні може навчити нас приклад Іоана Хрестителя?
–Його життя вчить сміливості говорити правду, навіть коли це небезпечно. І це напряму перегукується з подвигом наших захисників. Вони, як і Предтеча, не злякалися смерті, бо знали: правда і любов до свого народу вартують найдорожчого. Для нас, тальнівчан, цей урок особливо відчутний: серед героїв, полеглих в Іловайському котлі, був наш земляк Віталій Малиш із Павлівки Першої. Його жертва нагадує, що свобода й правда мають високу ціну.
Цю ж сміливість проявляють сучасні витязі: українські воїни, волонтери, медики – усі, хто стоїть на захисті нашого народу і нашої землі. Їхня відвага, відданість і готовність віддати себе заради інших – живе продовження прикладу Іоана Предтечі.
–Які особливі настанови збереглися у народі на цей день?
–Є звичай не брати до рук нічого червоного та не різати овочі чи фрукти ножем – символічне нагадування про Усікновення. Такий звичай належить до народних забобонів і служить радше знаком обережності й поваги до святої дати, ніж строгим правилом. Головне ж не зовнішні дії, а внутрішній стан: молитва, вдячність Богу за життя, пам’ять про тих, хто віддав його за нас. І коли згадуємо Іоана Предтечу, ми молимося також за наших героїв, які, як і він, пройшли дорогою правди до кінця.
Протоієрей Андрій Гаргат підсумовує: «Усікновення Іоана Хрестителя нагадує про непохитну вірність правді. Для України цей день поєднує скорботу за пророком і пам’ять про наших героїв. Їхні подвиги вчать нас, що правда, любов і відданість завжди сильніші за страх і несправедливість».
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
