Студенти Тальнівського коледжу в авангарді української молоді

Який сьогоднішній студент, чим живе та переймається, а також як відзначатимуть своє свято, ми запитали у студентів Тальнівського будівельно-економічного фахового коледжу Уманського національного університету садівництва, що на Черкащині – Оксани Івченко та Богдана Звіряки. До речі, у коледжі навчаються дуже талановиті, розумні та неординарні молоді люди і кожен студент унікальний: хтось проявляє неабиякі здібності у навчанні, інший активний у соціальному житті, хтось грає у духовому оркестрі або професійно займається волейболом, а інший є учасником театрального гуртка «L-studio Pozitive». Всі вони періодично стають чи ще стануть у майбутньому героями наших матеріалів.
З першої хвилини знайомства студентка 2 курсу Тальнівського коледжу Оксана Івченко справляє враження впевненої, рішучої та цілеспрямованої дівчини. Воно непомилкове: дівчина – відмінниця та активістка, староста своєї групи ЄС-24, секретар студентської ради коледжу, а ще пише чудові вірші та грає на бандурі. Нині Оксана під керівництвом своєї викладачки Людмили Анатоліївни Якименко бере участь у Всеукраїнському конкурсі учнівських творчих робіт «Я – журналіст». Оксана мріє стати економістом, а розпочала з освоєння бухгалтерської справи.
– У моїй сім’ї немає жодного бухгалтера. Я ж обрала саме цей фах, бо мені подобається економіка. І навчаюся я не лише заради диплома – хочу бути професіоналом своєї справи, працювати за фахом. Вуз, куди вступатиму після коледжу, також уже обрала – Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького. Пригадую, як туди вперше потрапила, коли приїхала захищати роботу МАН з моєю вчителькою з математики Броніславою Йосипівною Притулою (9 класів Оксана закінчила у міській ЗОШ №2, – авт.), мені відразу сподобалася атмосфера і я вирішила, що буду там навчатися, – розповідає Оксана.
Зізнається, що навчання їй приносить задоволення, і вона жодного разу не пошкодувала, що обрала саме Тальнівський коледж. «У нас дуже хороші викладачі та лояльний директор. Він дуже відкритий до студентів, готовий вислухати і допомогти – а це головне. Зараз, до речі, у нас проходить підготовка до виборів директора. Спочатку обирали кандидатів із числа студентів, які мають право голосувати за директора – 7 осіб, і звичайно всі викладачі, персонал. Поки що не оголошено кандидатури, але особисто мені подобається наш теперішній директор», – каже дівчина.

На запитання, чим студент відрізняється від учня, Оксана відповіла: «Студент має більше свободи, але й більше відповідальності. З дітей, за якими бігали вчителі, ми стаємо студентами, які самі бігають за викладачами зі словами: «А коли можна перездати?»
Богдан Звіряка з села Майданецьке пішов навчатися в Тальнівський коледж, закінчивши 11 класів сільської школи. Життєва ситуація цього молодого юнака непроста – він виховується прадідусем та прабабусею. Власне, прадідусем, бо прабабуся – лежача і потребує догляду. Каже, що коледж дає йому можливість здобути хорошу фахову освіту близько від дому, адже дальше поїхати він би не зміг. Свого дідуся Василя Івановича Діхтяренка хлопець обожнює, це зрозуміло: адже він йому й за друга, і за порадника й батька.
Богдан – майбутній будівельник, навчається на 4 курсі. Він є старостою своєї групи. Мріє навчатися далі заочно, але каже, що коледж теж дає ґрунтовні знання і вже зараз він може запросто накреслити проєкт, наприклад, житлового будинку і реалізувати його.
Невід’ємною частиною життя хлопця є спорт: він бігає, займається легкою атлетикою, грає у волейбол та ходить на руках. Готує себе до строкової служби, бо переконаний, що кожен чоловік повинен проходити службу. А ще Богдан має незвичне, як для хлопця, захоплення – він бісерний флорист.
– Моє захоплення займатися бісером прийшло несподівано. Коли мені було 10 років, я їздив у санаторій, там було багато гуртків за інтересами. На гурток з плетіння бісером пішов випадково. Коли побачив роботи, не міг повірити, що ця краса – витвір дитячих рук. Захотілося спробувати самому. Тоді й появилася моя перша квітка з бісеру. Вигляд у неї був такий собі, не все відразу, – як кажуть. Я приїхав додому і, чесно кажучи, мій інтерес до бісеру пропав. А через деякий час у мене відбувся переломний момент і мені захотілося плести. Я згадав, з яким натхненням робив це вперше. З того часу я вже не можу без своїх бісеринок, – ділиться хлопець. Він робить з бісеру вишукані квіткові композиції та вишиває картини. Своїми роботами прикрашає оселю та дарує рідним і близьким, хоча в майбутньому мріє перетворити своє захоплення на додатковий підробіток.
Богдан має розуміння політичних та економічних процесів в Україні та в світі, лідерські якості та здібність проявляти ініціативу, тому хочеться вірити, що він, як і всі студенти Тальнівського коледжу, знайдуть своє місце в житті. І через деякий час їхні знання та професіоналізм визначатимуть долю нашої громади та держави в цілому.
Отож, дорогі наші студенти, дозвольте привітати вас зі святом. Побажати міцного здоров’я, невичерпної енергії, нових досягнень та творчих злетів. Віримо у ваше майбутнє і майбутнє нашої України!

Ліна ЯЛОВСЬКА