Студентка Тальнівського коледжу планує відкрити власну фотостудію у місті

Ще два десятки років тому цифрові технології були доступні далеко не всім. Зараз з їхнім активним розвитком цифрові камери стали досить доступні та популярні. Тепер кожен з нас в глибині душі «трохи фотограф» – чи то зйомки на дзеркальну камеру для сімейного альбому, або на мобільний телефон для інстаграму. Однак шедеври виходить зробити далеко не всім. Конкуренція серед фотографів у нас в Тальному, як для невеликого міста, нормальна. Це і профі з багаторічним стажем, і фотографи-початківці. Хочу познайомити вас з однією із початківців, яка не поступається своїми роботами фотографам-професіоналам. Це 17-річна Єва Головко з Корсунки, що на Тальнівщині. Приємна в спілкуванні, щира, відверта, творча дівчина з перших хвилин знайомства викликає симпатію. В затишній невеличкій кімнаті в будинку, де живе з батьками, дівчина влаштувала маленьку фотостудію. Завітала я до фотографині не сама – зі своїми дітьми, які взяли участь у фотосесії. Захоплено реагували вони на декілька новорічних локацій. Це й не дивно: новорічні вогники, ялинка, свічки, і все інше дозволило поринути нам у новорічну казку. До того ж, була в мене можливість поспостерігати за початківицею під час роботи. Протягом однієї години (скільки йшла фотосесія) Єва стримано реагувала на дитячі «хочу-не хочу», пропонувала аксесуари, які краще б вписались до образу, навіть свого домашнього улюбленця Лаккі долучила до фотосесії. Напередодні навіть підготувала дітлахам подаруночки, які вручила їм під кінець зйомки (це було неочікувано і приємно).
Поки діти переодягались, Єва з радістю поспілкувалась зі мною та розповіла трішки про себе та своє захоплення. Зараз вона навчається в Тальнівському будівельно-економічному коледжі за спеціальністю «Бухгалтер». – Чому саме цю спеціальність обрала? – цікавлюсь. – В мене мама бухгалтер. На мою думку, це перспективний фах, з яким завжди можна знайти роботу. Бухгалтери потрібні завжди. Але душа в мене лежить до фотографії. Хочу розвиватись у цьому напрямку, а бухгалтер – це про всяк випадок, не завадить, може колись доведеться і за цією спеціальністю працювати, – відповідає дівчина.
Розповідає, що фотографувати почала ще з 11 років: «Коли появилась цікавість до фотографії, робила різні знімки просто на телефон: тварини, природа, квіти, – розповідає Єва. – Мені настільки це подобалось, що вже в 15 років батьки подарували мені професійний фотоапарат і оптику. Я знімала вже людей, свята, події. В те, що в мене може з цього щось вийти, мало хто вірив, точніше – тільки батьки. А всі інші: друзі, близькі люди казали, що це просто дорога іграшка – пограюсь і викину. А зараз виходить так: якщо день народження чи ще якась подія, вони просять, щоб я пофотографувала їх. Є звичайно, й ті, хто часто висловлює критику відносно моїх робіт. Не можу сказати, що спокійно реагую на неї, але вона мене мотивує, в тому плані, що я хочу довести: можу краще. Можна сказати, саме критика підштовхнула мене далі та змусила не зупинятись. Я ще багато вчусь, пізнаю нові техніки, стилі. На той рівень, якого я прагну, я ще не вийшла, але зупинятись не збираюсь. Наразі вже маю багатенько постійних клієнтів. Тому вірю, що в мене все вийде».

Дівчина зізнається, що курси фотографа проходила тільки онлайн, по відеоуроках та не раз підглядала в інтернеті цікаві ідеї для фотографії: «Я думаю, що це добре – дивитись і вчитись у професіоналів, брати їхні ідеї, а потім сворювати свої, фантазувати з образами та локаціями. Я сама вчусь на своїх помилках та виправляю їх. За цей час я навчилась багато нового. Коли я почала проходити онлайн-курс від досить відомого уманського фотографа, то зрозуміла, що майже все це я вже знаю. Зараз навіть тоді, коли я фотографую просту квітку, я знаю, з якого ракурсу краще це зробити, якими фільтрами обробляти, щоб фото було дійсно гарне. Найбільше мені подобається фотографувати дітей. В процесі зйомки вони ведуть себе невимушено, щиро, тому і фотографії виходять такі ж емоційні і життєрадісні. З дорослими легше працювати в тому плані, що це постановочні зйомки, вони слухняні: стануть, як скажеш, подивляться туди, куди треба», – каже співрозмовниця.
Єва у сім’ї Ігоря та Наталії Головків – єдина дитина. Батьки завжди підтримують свою донечку у всіх починаннях. Мама завжди допомагає з оформленням фотозон, підказує, як краще зробити. Проте, Єва каже, що творчі здібності, напевно, передались їй від тата, який добре малює.
– В мене є мрія – відкрити свою фотостудію. Я вже навіть приглянула в Тальному приміщення, де планую свою мрію втілити у життя. Хочу купити ще один фотоапарат, нову професійну оптику, бо, як не крути, якщо займатись цією справою серйозно і отримувати від неї прибуток, потрібно спочатку вкласти в неї кошти. Якщо потрапити на ринок фотопослуг легко, то втриматися – куди складніше. І навіть наявність дорогої техніки не гарантує успіху. Як на мене, то успішність фотографа безпосередньо залежить від таланту і професіоналізму, – каже дівчина.

Катерина КІХТЕНКО