Вісті Черкащини Стежина з Вишнополя – у мудрості світ: до 85-річчя від дня народження Вадима Мицика з Тальнівщини (1940–2023)
Серпневе сонце лагідно торкалося вікон Центру культурних послуг, ніби віддаючи шану великій людині. Сьогодні тут відбувся літературно-краєзнавчий вечір під символічною назвою «Стежина з Вишнополя – у мудрості світ», присвячений світлій пам’яті Вадима Федоровича Мицика. Етнолога, археолога, краєзнавця, культуролога, заслуженого працівника культури України, уродженця мальовничого Вишнополя.
На початку заходу ведуча Ніна Романченко привітала гостей. Її слова, сповнені глибокої пошани, запросили всіх у мить спогадів та вдячності. Присутні підвелися, і хвилина мовчання, наповнена важким і водночас світлим спокоєм, розкрила серця перед пам’яттю людини, котра так багато зробила для рідної землі. У залі розгорнулася тематична книжкова виставка-персоналія – мов тихий діалог із минулим, що через сторінки книг розповідав про віхи життя і творчості Великої і Світлої Людини.
Там, де цвіте Вишне поле
Вадим Мицик – багатогранна особистість, котра умістила в собі мудрість вченого, талант дослідника й жагу до життя. Доктор філософії в галузі культурології, лауреат численних премій, член національних творчих і наукових спілок, почесний громадянин Тального, спортсмен… Та понад усе – людина, закохана в рідну землю. Хоч народився в столиці, його душею і серцем назавжди стала тиха і щира Вишнопільська земля. Про неї він писав у книгах «Вишне поле» та «Мициківська левада», де кожна сторінка зітканою з любові й спогадів. Цього дня до зали завітали староста Тетяна Гудзенко та Ян Мицик. Їхні теплі слова й пісня про рідне село бриніли, немов живий голос пам’яті, що повертає додому.
Орач часу й хоронитель пам’яті
Вадим Федорович присвятив життя вивченню та збереженню історії. Завдяки його ініціативі на Тальнівщині було створено районний музей історії хліборобства, якому він віддав 28 років своєї праці. Сьогодні цю справу продовжує Тальнівський музей історії. Як влучно підкреслила у своєму виступі директорка закладу Світлана Проценко, постать краєзнавця стала наріжним каменем музейної справи на Тальнівщині.
Відомий також як натхненник створення Музею хліба «Дивень», що відкрився у 2010 році в Тальнівській ЗОШ №2, він залишив у спадок експозиції – утілення своїх мрій і задумів, результат кропіткої праці й глибокої любові до традицій.
Особливе місце в його науковому світі займала трипільська культура й етнографія. Пан Вадим брав участь у розкопках стародавніх поселень і захистив наукову працю «Трипільська цивілізація й світогляд українського народу». Зібрані ним знання про традиції, обряди, мистецтво, пісні, хлібопечення, вбрання й духовний світ українців – справжній неоціненний скарб.
Син Землі і Сонця
Хліб – символ життя й Божого благословення – був однією з найважливіших тем його досліджень. У книзі «Син Землі і Сонця» та численних статтях етнограф відкривав перед читачем велич і сакральний зміст цього щоденного дива. Писав про хліб як про справжній мистецький витвір, серце обрядовості українського народу, невід’ємну частину його духовного світу. Особливу увагу приділяв народному хлібопеченню у святах Сонячного Кола – символам сонця і родючості. Завдяки його співпраці з майстринею Оленою Багрій з Павлівки Другої обрядові хліби Тальнівщини ясніли на всеукраїнських виставках, ніби живі обереги рідної землі.
Й ось сьогодні на святі жінка винесла на сцену запашний, майстерно прикрашений коровай, що ніби зібрав у собі тепло сонця, силу землі й душу народу. Кожен присутній мав змогу доторкнутися до цього живого символу, розділити його благословення і спільну радість.
Оріяни слова і духу
Вадим Мицик умів чути голос пісні так само тонко, як і шурхіт сторінок старовинних книг. Він був режисером народного аматорського гурту «Оріяни», який прославляв пісенні й обрядові скарби Тальнівщини на численних фестивалях. І цього пам’ятного дня гурт виступив у новому складі, продовжуючи його справу.
Книжкова спадщина – ще один дорогоцінний скарб митця. Завдяки співавторству та фінансовій підтримці благодійника Володимира Мовчана з Кривих Колін побачили світ такі видання, як «Виднокрай», «Родина на Майдані», «Дослідники краю Тальнівського», «Полковник Петро Дерещук: «Всю душу за волю Україну» та фундаментальна антологія красного письменства Тальнівщини – «Зажинок».
Спогади та підсумки
Вадим Мицик – почесний краєзнавець України, автор численних видань про рідний край, його історію та культуру. Ці книги – результат багаторічної, наполегливої праці, якій він присвятив усе життя. Серед них – «Виднокрай», «З добрими людьми по почесній дорозі», «Родина на Майдані», «Полковник Петро Дерещук: Всю душу за волю Україну», «Дослідники краю Тальнівського», антологія «Зажинок», а також «Спогади про рідну землю» та «Культурна спадщина Тальнівщини».
Ці видання побачили світ завдяки співавторству та фінансовій підтримці підприємця Володимира Мовчана, який не лише глибоко поважав і цінував Вадима Мицика, а й щиро захоплювався його невтомною працею та відданістю справі збереження історії рідного краю.
Від родини Мовчанів з глибокою повагою передали родині Вадима Мицика коровай і кошик квітів – символи шани й вдячності, що свідчать про непохитну повагу до талановитого земляка.
Коли пролунали заключні слова ведучої: «Велич людини вимірюється не багатством чи славою, а тим, що вона залишає по собі. Вадим Мицик подарував нам справу, що житиме вічно», – зал вибухнув щирими, тривалими оплесками. У цих оплесках було все: і смуток утрати, і гордість за спадок, і глибока вдячність за його життя і працю.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
