Соціальні працівники на Тальнівщині намагаються контактувати з підопічними по мінімуму

Фото з інтернету

Під час карантину, який триватиме до 23 квітня, соціальні працівники на Тальнівщині не перестають відвідувати своїх підопічних. Купують продукти харчування, побутову хімію, медикаменти, вистоюють у чергах, щоб усе це придбати і доставити до людей. Всю цю, і не тільки, роботу вони виконують за копійки: отримують мінімальну заробітну плату.
– У нас працюють з літніми людьми 63 особи, 17 – по Тальному, решта – по району. В середньому кожен обслуговує 12 людей. Наші працівники забезпечені масками, рукавичками, засобами захисту, з ними проводимо інструктаж. Дещо змінився принцип обслуговування, щоб звести контакт до мінімуму. В основному – це доставка продуктів та медикаментів, – каже телефоном Сергій Шпичак, директор Тальнівського районного територіального центру соціального обслуговування. – Стаціонарне відділення зараз на карантині. Поки все нормально, ніхто із 47-ми людей не захворів. Доступ сюди обмежений, діємо згідно наказів та інструкцій. Працівники стаціонару, щойно приходять на роботу, обробляють руки дезінфектантами, міряють температуру. Головне – не занести вірусу, бо ж звідки йому тут взятися?
До стареньких людей у місті та по селах за графіком приходять соціальні працівники. 10 років обслуговує підопічних у Тальному Тетяна Васильченко, зараз має 11 чоловік. Коли йде до них, обов’язково одягає маску та рукавички: «Беру із собою також вологі серветки, руки обробляю, – каже жінка. – Масками забезпечили на роботі. Є люди, які відмовляються, кажуть: «Поки карантин, до нас не приходьте». Старенькі зберігають спокій, головне, що не панікують. Кажу їм, щоб лишній раз нікуди не виходили, тільки за потребою. Тим, хто не виходить з дому, доставляю все до хати. В основному люди замовляють хліб, крупи, пральний порошок, мило. Буває, у магазинних чергах тяжко, стараюся йти зранку, поки менше людей, як ні, то за можливості і звечора купую необхідне. Підлаштовуюся, бо з чергами купити щось проблематично. Доставляю придбане пішки, а як далеко, то прошу чоловіка, долучаю до цієї справи і його, підвозить машиною. Допомагає син, коли багато замовлень. За раз можу купити 4-5 хлібин, а там ще якусь крупу. А там хтось ковбаски попросить принести, пральний порошок, таблетки. Та й набігають покупки. Ліки в аптеках стараюся купувати там, де менші черги. У соціальній аптеці – то черга більша, тому більше часу займає. Мої підопічні з оптимізмом кажуть: «Ми вже курячий грип пережили, свинячий, то й і це переживемо!» – розповідає Тетяна Михайлівна.
У селі Майданецьке, що недалеко від райцентру, 10 бабусь відвідує Меланія Животовська, соціальний працівник. Каже, що зараз усі старенькі сидять вдома: «Працюю згідно графіка, забезпечую усім необхідним. Видали на роботі рукавички та маски, одягаю. Люди зараз запасаються, щоб були продукти: крупи, цукор, замовляють ліки. Зараз такі сумки, що важко підняти. Видали велосипед, доставляю все на ньому. Все виконую згідно договору. Окрім продуктів та ліків, роблю вологе прибирання, що наразі дуже важливо, здійснюю платежі, подаю показники лічильників. Роботи вистачає. Вони старенькі, потребують нашого догляду. Одинокі переживають, як усе буде далі, а в кого є діти, хвилюються за них. Коли приходжу, дуже радіють і, водночас, переживають, щоб нас не закрили на карантин».

Ольга ОСІЯНЕНКО

01.04.2020 14:37
Переглядів: 810
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.