Вісті Черкащини Смердить падаллю, аж очі виїдає: жителі Тальнівщини страждають від смороду двох м’ясокісткових заводів, які атакують громаду
Вже понад 5 років частину жителів Тальнівської громади атакує їдкий сморід від туш тварин, яких утилізують на Тальнівській філії ДП «Укрветсанзавод» з переробки м’ясо-кісткового борошна. До цього трупного аромату, який чи не щодня нюхають жителі мікрорайону масиву, центру та навколишніх сіл: Здобутка, Глибочка, Корсунки, Кривих Колін, Соколівочки, Червоного, Степного, додався ще парфумерний завод з переробки падалі – у Майданецькому. Кажуть, що усіма цими трупними фабриками заправляє голова Черкаської облради Анатолій Підгірний. А на нього управи немає, через те, й спеціалізовані фільтри для очистки повітря на підприємствах відсутні. Все через те, що це дороге задоволення, дешевше спалювати смердючі тушки вечорами, а люди хай собі дихають, всерівно сморід розвіється за декілька годин і нічого не доведеш.
Жителі Майданецьокго б’ють на сполох, адже отруйний сморід заважає їм жити, люди переживають за здоров’я своїх дітей та рідних:
–Хляки, перегнивші, дохлі кури та інша падаль, фурами тащиться до нашого села, а на заводі як почнуть кочегарити, то вікна можна не відкривати. Від запаху падалі аж рвота починається. Білизну, якщо не встиг зняти, то вважай нюхатимеш трупний запах вдома. Знайомий там працює, бо роботи в селі нема більш, то каже що захисний одяг до дупи, бо цей сморід в’їдається в шкіру і тоді смердиш роками. Але найбільше мене лякає одне, це стан здоров’я моїх дітей, які вимушено мають нюхати цей сморід. Обласні лікарі говорять, що життя біля такого заводу небезпечне, адже можна геть посадити органи дихання, – б’є на сполох Іван Миколайович, житель Майданецького.
Вчора жителі Тального, які мешкають у мікрорайоні масиву теж змушені були вдихати викиди з трупного реактора.
–Маю маленьку дитину, то не ризикнули виїжджати на прогулянку з візочком. Як не багаття палять, що в горлянці дере, то трупи утилізують тонами, а нам тут нюхай. Для них то гроші, для нас – муки, – нарікає Марина, мешканка багатоповерхівки.
Що було раніше: у 2016-2017 роках тальнівчани виходили на акції протестів проти парфумного заводу. Працівники виробництва пояснювали тоді, що сморід через застаріле обладнання і відсутність спеціальних фільтрів. Які до цих пір не встановили.
У травні 2018 року до колишньої Тальнівської райради колективно звернулись депутати Кривоколінської сільської ради з вимогою прийняти міри стосовно Тальнівського заводу із переробки м’ясо-кісткового борошна. До цього колективні звернення у Тальнівську райраду надходили від жителів Глибочка та Здобутка, доведені до відчаю люди просили районне керівництво перевірити норми зі зберігання відходів виробництва та захистити населення від небезпечного трупного реактора. Валентина Любомська, тодішня голова Тальнівської райради, дала відповідь: «райрада не наділена повноваженнями щодо вирішення питань, зазначених у зверненні та рішенні». Скарги на «смердючий завод», які роками не чула влада району, місцеві жителі озвучили у 2021 році перед тодішнім очільником області. Цікаво те, що обстеження проводили, саме у той час, коли завод працював не на повну потужність. Стає зрозумілим чому перевірки навколо ветсанзаводу, не можуть бути негативними, коли у такій справі фігурує голова Черкаської облради.
Не легше від того і місцевим жителям, яких нудить від одного тільки відкривання дверей своїх осель, адже надворі тхне подекуди так, що, здається, навіть два респіратори одночасно одягни, а порятунок від їдкого «аромату» буде нульовим.
Дружина та діти Підгірного фактично проживають у Здобутку, ймовірно, вони у розпал смердючих ароматів їздять на прогулянки до Умані, а інші діти вимушені прогулюватись і вдихати їдкий запах від трупів тварин. Виникає питання, чи все ж таки знайдеться в області чи поза її межами відповідна служба, яка нарешті розбереться з парфумними заводами, які атакують Тальнівську громаду?
Марта ДОВЖУК
Читайте також: «Золотий хрест» та відзнаку за штурмові дії отримав морський піхотинець з Тальнівщини
