«Щоб всі наші хлопці-військові скоріше повернулися додому живими»: мрії дітей із Тальнівської громади

Щороку першого червня весь світ відзначає день захисту дітей.

У 2023 році, в Україні, це свято має особливий зміст і значення, бо зараз найголовніші захисники наших дітей – бійці ЗСУ. Вони боронять на фронті наше майбутнє, нашу свободу, наших дітей.

Війна забирає дитинство, позбавляє захищеності та безпеки. Під час війни, діти швидко стають дорослими. Дуже хочеться, щоб у житті кожної дитини були лише сонячні та радісні дні, а війна, окупація, вибухи – це усе було несправжнім, хай у кіно, у книгах…. Але ніколи у реальному житті. Майбутнє наших дітей, напевно, найважливіший стимул перемогти у цій війні.

Журналісти «Нового Дзвону» до міжнародного Дня захисту дітей поспілкувалися з батьками та дітьми військових, дітками-волонтерами, дітлахами – вимушеними переселенцями, та з обдарованою дітворою. Мета цієї статті – показати емоції, відчуття, сподівання, мрії дітей та їхніх батьків. Показати реальність війни маленькими очима.

8-річний Євген Росол, дитина військового.

У хлопчика дорослі мрії.

Що для тебе значить дитинство?

– Дитинство це коли ти можеш гратися з друзями, кататися на велосипеді. Головне це батьки, які дали мені життя. Їм постійно потрібно дякувати, бо вони піклуються про мене, люблять мене, оберігають.

Яке у тебе хобі? Чим ти любиш займатися?

– Моє хобі – це грати на піаніно, а також я ходжу на співи у музичну школу до Людмили Степанівни. У вільний час я люблю малювати і складати конструктор LEGO. Майже кожен вечір катаюся з друзями по вулиці на велосипеді. Також я ходжу до школи у 3 клас. Мої улюблені предмети – інформатика, ЯДС і українська мова.

Довідка:

Інтегрований курс «Я досліджую світ» – це новий курс, який з’явився в межах НУШ. Відповідно до обраної програми він об’єднує 3 галузі: природничу, громадянську та історичну, соціальну та здоров’язбережувальну. Метою курсу є формування в учнів цілісної картини світу під час опанування соціального досвіду.

Що для тебе значить війна?

– Війна це коли на Україну просто напали вороги і вбивають мирних жителів. І наші військові ризикуючи своїм життям обороняють нас, щоб ми могли спокійно жити.

Які емоції ти відчуваєш, знаючи, що твій тато, став на захист Батьківщини?

– На жаль він приїжджає не часто і я сумую за ним. Я хвилююся за нього, стараюсь його веселити, коли говорю з ним по телефону.

Яка у тебе мрія?

– Я дуже хочу, щоб якнайшвидше закінчилась війна. Всі жили спокійно, мирно і не хвилювалися. А ще, щоб всі наші хлопці-військові скоріше повернулися додому живими.

Анастасія Володимирівна Росол, мама Євгена:

– Я неймовірно люблю свого сина. Це моє життя, він у мене розумник. Гарно навчається, дуже комунікабельний. Я робитиму все, аби моя дитина виросла щасливою!

Сім’я Росолів живе у Тальному.

10-річна Кіра, яка вимушено виїхала зі свого рідного міста через війну.

Що для тебе значить дитинство?

– Це коли ти живеш безтурботним життям, граєшся з подружками, катаєшся на велосипеді. Їси купу солодкого. Вчишся чогось у старших.

Яке у тебе хобі? Чим ти любиш займатися?

– Я дуже люблю малювати, в мене є багато різних робіт. На жаль, я не місцева й інших вподобань поки не знайшла. Але планую з початком навчального року іти до школи. Ще не вирішила, в яку саме, бо є проблеми з транспортом. З часом планую ходити на гурток малювання у Тальному.

Що для тебе значить війна?

– Це боротьба за життя. На жаль я була свідком страшних подій, коли переїжджала сюди, у безпечне місце. Це дуже болюча тема для мене.

Яка у тебе мрія?

– Щоб моя родина жила у спокої. Хочу, щоб настала Перемога і більше такого жахіття не бачив ніхто!

Альона, мама Кіри:

– Моя дитина – це моє серце, моє життя. Я рада що я мама. Я підтримаю її у всіх її починаннях. Здійсню всі її мрії і намагатимусь зробити все, аби моя донька була щаслива.

Наразі мама з донькою перебувають у Онопріївському центрі для ВПО.

7-річний Артем Онікійчук – другокласник із села Майданецьке, тато якого захищає Україну.

– Артем дуже активний. Полюбляє спорт, особливо їзду на велосипеді. Також йому до вподоби англійська мова. Дуже приязний, – розповідає про свого сина мама Віта Онікійчук.

Про щастя для своєї дитини говорить так:

– Щастя це коли вся сім’я поряд, а не коли діти чекають батька з війни. В Артемчика дядько загинув на війні, тому він вже знає що таке втрачати близьких людей.

Мама ділиться з нами тим, що, бувало, він навіть запитував, чи тато не загине, тому що він бореться за майбутнє України. Коли ми запитали в Артемчика, про що він мріє, він відповів:

– Я хочу стати військовим. Щоб захищати Україну.

Карина Марінченко – третьокласниця, вимушена переселенка, яка зараз проживає в селі Майданецькому.

– Обожнює плести браслети з резинок, любить грати в ігри на планшеті. Створила та веде сторінку в мережі TikTok. Улюблений предмет донечки – математика, – розповідає її мама Наталія Марінченко.

Мама Наталія сподівається на світле майбутнє для своєї дитини. Але жінка говорить, що в наш час багато не намрієш. Всі плани, які будувала їхня сім’я до війни – рухнули.

– Щастя для дитини – це коли батьки приділяють достатньо уваги, – говорить Наталія Марінченко.

Дівчинка мріє після закінчення війни повернутися додому.

11-річна Ліля Сугак плете з бісеру та займається волонтерством.

Постійно бере участь в благодійних ярмарках на підтримку ЗСУ.

Всі кошти, які вдається виручити із продажу своїх виробів, передає військовим.

– Я зацікавилася бісероплетінням близько двох років тому. Натрапила на відео в інтернеті і мене це дуже захопило. Близько року тому у нашій школі проводили ярмарок на підтримку ЗСУ, і я вирішила принести туди свої вироби. На диво для мене, я змогла їх усі продати. І так тепер беру участь у ярмарках. Дуже хочу, щоб мої браслети з патріотичною символікою потрапили до наших захисників, та були їм оберегом.

Що для тебе дитинство?

– Дитинство – чарівний світ, де збуваються усі мрії та забаганки. Це період, коли майже все дозволено.

Що ти відчувала з початком війни?

– Мені було дуже страшно, коли чули звуки літаків, постійно бігали у підвал. Часто запитувала у батьків, коли це все скінчиться. Для мене війна – це страх, біль та невідоме майбутнє.

Про що ти мрієш?

– Мабуть, як усі діти та дорослі нашої країни, я мрію, щоб закінчилася війна та ми змогли жити в спокійній, процвітаючій країні. Планую і надалі брати участь у благодійних акціях та збирати ще більше коштів для наших військових. Також у майбутньому мрію подорожувати по різних країнах світу, але жити хочу тільки в Україні.

13-річна Вероніка Трубочкіна проживає у селі Веселий Кут та навчається у Веселокутському НВК у 7 класі.

Вона розповіла, що для неї означає дитинство:

– Для мене дитинство – це час, коли можна кататися на велосипедах, бігати на стадіон, гуляти біля дому.

Яке в тебе хобі, чим ти займаєшся у вільний час?

– Я люблю малювати та щось робити своїми руками. Ляльки-мотанки, оригамі з паперу. У вільний час я розмальовую картини по номерах або виходжу на прогулянку зі своїми друзями.

Що для тебе означає слово безпека?

– Для мене це відчуття захищеності. Коли знаходишся дома зі своїми батьками. Зараз ми захищені, тому що нас захищають солдати.

У бабусі Вероніки Трубочкіної ми запитали, що для неї значить її

онучка:

– Вона для мене не тільки онучка, вона моя дочка. Я виконую роль і бабусі, і мами в її житті. Я відчуваю велику відповідальність за її майбутнє. Вона для мене все. Моя підтримка, опора, щастя, любов, гордість. Я дуже щаслива, коли бачу її маленькі та великі перемоги. Це щастя бачити, як вона росте у мене на очах, формується вже доросла людина. Завжди хочеться, щоб вона залишалась для мене такою маленькою та була моєю гордістю.

Які емоції у вас викликає Вероніка?

– Дуже позитивні емоції, тому що це моя дитина. Я завжди переймаюсь за неї: чи в неї все добре, чи ніхто її не ображає. Я її дуже люблю, тому відчуваю і любов, і гордість. Ну і без стурбованості ніяк, хочу щоб в неї завжди все було добре, стараюсь її підтримувати та захищати.

Ким ви бачите в майбутньому вашу онучку?

– Насамперед я бачу її хорошою людиною. Людиною, яка зможе досягти всього, чого забажає.

13-річна Євгенія Дударєва – учениця Веселокутського НВК 7 класу.

Має дуже багато хобі та захоплень. Проводить вільний час з користю і розповіла, що для неї означає дитинство.

– Для мене дитинство – це ті роки, коли я почуваю себе щасливою, вільною, можу робити те, що хочу.

Яке в тебе хобі, чим ти займаєшся у вільний час?

– Я люблю малювати в різних стилях, також люблю читати книги, читаю різні жанри.

Що для тебе означає безпека?

– Безпека, на мою думку, означає стан спокою, коли тобі нічого не загрожує.

Мама Жені розповіла, які емоції вона отримує від материнства:

– Я дуже щаслива, що у нас є діти, це наше продовження. Якби не було б дітей, то ми не знали б, для кого жити та старатися. Я отримую тільки позитивні та емоції любові від материнства, я дуже пишаюсь своїми дітьми.

Якою ви бачите свою доньку в майбутньому?

– Я бачу її щасливою людиною. Вона дуже хоче стати журналістом та подорожувати, і в майбутньому, сподіваюсь, всі її плани здійсняться. Головне – мріяти і йти до своєї цілі.

Які емоції у вас викликає Женя?

– Емоції щастя та гордості за свою донечку. Вона багато читає та малює, хоче знати про все. Тому я пишаюсь, що вона обирає саме такі хобі та таке заняття для проведення вільного часу.

Внаслідок війни росії проти України, у нашій країні гинуть сотні дітей. Сотні невинних жертв на совісті керманичів і військових рф. Цьогорічний День захисту дітей є чи не найбільш трагічним в історії України. За офіційними даними, російські військовослужбовці вбили в Україні 467 дітей і ще 944 дітям завдали поранень. І ці цифри не остаточні, тому що війна триває. Це злочин, який не можна пробачити або забути. Але, ми щиро віримо, що вже наступного року українські діти зустрічатимуть свято не в підвалах під обстрілами, а у мирній, щасливій та вільній Україні.

Журналісти «Нового Дзвону»

Читайте також: «Били по п’ятках та інших частинах тіла»: житель Тального розповів про катування у поліції

Читайте нас також в Telegram!