Щоб прокласти залізницю у Тальному треба було знести 20 будинків

► Документ

Продовження історії будівництва залізничної гілки у Тальному на Черкащині.
25 травня 1888 року було оголошено наказ, наданий Міністру Шляхів Сполучення про затвердження проєкту та надати дозвіл на спорудження залізничної гілки від станції Козятин до станції Христинівка і далі до станції Умань. Будівництво нової лінії велось самим управлінням Південно-Західних залізничних доріг. Цей спосіб будівництва дав змогу зменшити її собівартість та добитись більш високої якості робіт.
Йшов 1889 рік. Уповноважений від управління товариства Південно-Західних залізничних доріг із відчуження земель для Уманської гілки М. Єршов звертається до Київського громадянського губернатора про допомогу в зв’язку з недосягненням добровільної згоди володарів будівель про негайне знесення будівель на ІІ дільниці Уманської гілки Південно-Західної залізничної дороги в містечку Тальне Уманського повіту, як таких, що заважають приступити до земельних робіт для спорудження Уманської залізничної гілки. Уповноважений просить дати розпорядження про опис та оцінку даних будівель.

Володарів будинковолодінь, які належали негайному знесенню за відомістю Уповноваженого М. Єршова виявилося п’ятнадцять. Тальнівчан про незгоду знесення їх будівель можна зрозуміти, адже там, де мало пролягти залізничне полотно, у кожного з них стояла хата, а то і дві, сарай, льох, приміщення для молотьби. Всього потрібно було знести 20 хат, 12 сараїв, 14 льохів, 7 приміщень для молотьби, 1 кузню, що належала єврею. Деякі хати на той час мали досить значні розміри, очевидно їх господарі були заможними хліборобами.
Пропонуємо до уваги читачів списки володарів будівель, зберігши оригінал написання за архівним джерелом. Будівля за планом 29 – Феодоръ Самуиловъ Вольскій; 30 – Герасимъ Яковлевъ Михневичъ; 50 – Карлъ Ивановъ Клементовскій; 66 – Мошко Хаскелевъ Винокуръ; 71 – Евдокимъ и Макар Васильевы Маміенко; 74 – Петръ Евтихіевъ Чубань; 83 – Степанъ Яковлевъ Гончаренко; 88 – Филаретъ Осиповъ Каплученко; 94 – Игнатий Степановъ Паламаренко; 103 – Василий Матвеевъ Туркотъ; 104 – Василий Семеновъ Черепенко; 105 – Герасимъ Семеновъ Черепенко; 106 – Степанъ Осиповъ Качоръ; 114 – Климентій-Дмитрій Онуфріевъ Соколенковъ; 116 – Григорий Архиповъ Хвещенко.
Київське Губернське правління 18 квітня 1889 року зобов’язує Уманське повітове поліцейське правління у двох недільний термін провести опис будівель в м. Тальному, що підлягають зносу та які заважають приступити до земельних робіт на будівництві залізниці. Вже 7 червня того ж року Уманське повітове поліцейське правління рапортує, що опис будівель, які заважають будівництві залізничного полотна в м. Тальному не може бути здійсненим, так як до отримання наказу Губернського правління будівлі вже знесені їхніми володарями за попередньою добровільною винагородою Правлінням залізничних доріг.
Залізничну колію, що пролягає через Тальне збудували досить швидко – за два роки. Вже 1898 року Ілюстрований путівник Південно-Західними державними залізничними дорогами писав: «На 172 версті від Вапнярки знаходиться станція Тальне. Саме містечко Тальне, мальовничо розкинувшись по берегах річки Гірський Тікич, видно із вікон вагона, це одне із найбільш мальовничих і цікавих місцевостей на Шполянській гілці (залізничній)».
Правда ж історія – то цікаво!
Якщо когось зацікавили згадані прізвища – дзвоніть, заходьте, допоможемо.

Світлана ПРОЦЕНКО, директорка Тальнівського музею історії

PS: Цей матеріал ввійде в книгу, присвячену 100-річчю Тальнівщини. Тож приєднуйтеся до написання ювілейного видання. Контактний номер: 096 111 00 99.

Читайте також: До 130-річчя залізничної станції у Тальному