Щоб позбутися зубного болю без стресу, із Тальнівщини їдуть у Черкаси
До нашої редакції надійшов лист-вдячність від жительки одного з сіл на Тальнівщині. Жінка пише:
«Кілька днів поспіль мене мучив нестерпний зубний біль. Зуб мудрості не давав спокою ні вдень, ні вночі. Наступного дня, а це була середа, 8 грудня, я звернулася за медичною допомогою до Тальнівської лікарні. Наважитися зайти у стоматологічний кабінет мені було вкрай важко. Але бажання позбутися болю було куди сильнішим. Тож до лікаря зайшла. Зробила знімок. Але місцева анестезія не подіяла. Зуб відчувала так, наче ніхто не зробив ні одного уколу. Вирвати його означало втратити свідомість просто у стоматологічному кріслі. Певна річ, мої нерви не витримали, тіло почало підкидати. На цьому лікар попросив мене вийти на коридор, розвіятися, заспокоїтися. Зайти повторно в цей день я так і не змогла. А біль після того, як вийшли ліки, тільки наростав. Вже не рахувала, який раз ковтаю сильні знеболюючі і запиваю ними ж. так дожила до п’ятниці, щоб потрапити знову до того ж лікаря. Однак кількість місцевих знеболюючих, які мені вкололи, була критичною, а толку від цього було мало. Лікар спробував щось зробити, однак біль був таким, що несила терпіти. Далі – як в тумані: коридор, очікування, знову прийом, слова лікаря, що треба видаляти під наркозом. А на годиннику давно було далеко за 14-ту. Робочий день закінчився. Взяти направлення на обласну лікарню вже не можна було. Лікар порадив клініку в Умані, де під легенькою седацією (через масочку дітки вдихають спеціальний газ) стоматологічні процедури проводять малюкам. Сказав, що, може, лікарі просто збільшать дозу і вдасться дати раду зубу. На питання, як же дожити до понеділка, бо попереду було два вихідних, лікар порадив що три години пити сильні знеболюючі. Приїхавши додому, у мене не вистачало слів: це був і розпач, і безвихідь, і розуміння, що біль триватиме ще кілька діб. Так само, як розуміла те, що потроху стаю постійним та вигідним покупцем тальнівських аптек: стандартна покупка – це «Лідокаїн», «Кетанов», інші ліки. У пошуку спасіння я обдзвонила наявні номери клінік в Умані. Всюди чула одне: «Під наркозом ми не робимо».
Вирішила шукати в інтернеті клініку в Черкасах. За пару годин аналізу обласних приваток, знайшла клініку «Сучасна сімейна стоматологія» по вул. Надпільній 289/1. Зателефонувала, записалася. До речі, стоматологія працює не тільки в робочі дні, а навіть і в неділю, до пізньої години. Мені запропонували приїхати вже наступного ранку, але потрібно було знайти транспорт та, головне, кошти. Записали на неділю, про що потім нагадали мені у вайбері. До мене зателефонував і анестезіолог, відповіла на всі його запитання. Так, це коштувало чимало, але на той момент це було неважливо.
Вже в неділю о 18:30 я була у стоматологічному кріслі цієї сучасної клініки у Черкасах. Це наче потрапити в інший вимір. Зробили якісний знімок. Звісно, хвилювалася. Але медикаментозний сон творить дива. Прокинувшись, я була щасливою. Була приємно вражена рівнем клініки. Слово «обслуговування» тут не вживаю, бо це занадто сухо і по-канцелярськи – точно не про цю стоматологію. Тут піклуються про пацієнта. Для мене клініка стала рятівником. Уві сні ніколи зубів не лікувала і не видаляла, тож ця процедура для мене – спасіння (і від страху, і від болю). Все пройшло чудово. Процедура видалення, страх, негатив і біль обійшли мою пам’ять. Лікарям, Олексію Ігоровичу Нешенку та Олександру В’ячеславовичу Пожару, персоналу щиро дякую. Наступного дня я вийшла на роботу. Звісно, що відчувала певний дискомфорт, але це був мізер у порівнянні з моїми стражданнями до моменту приїзду у клініку. Зі мною ще кілька днів поспіль телефонували з клініки і запитували про самопочуття, що в наш час – рідкість. Хочу побажати, аби і в лікарів, і в персоналу не боліли руки і було міцним здоров’я. Було б чудово, якби нарешті і в Тальному з’явилися подібні послуги».
Світлана САВЧЕНКО