Сестри-близнючки з Тального розповіли про життя та навчання у одному із коледжів Англії
На початку повномасштабного вторгнення сестри Анна та Аміна Ліпські з Тального виїхали з мамою і бабусею у містечко біля Ліверпуля – Біркенхед (Англія). Сім’я там знайшла чудове житло, з яким допоміг місцевий житель, він прийняв їх, як рідних.
Анна та Аміна навчаються у коледжі «Wirral Met College», що розташований у Біркенхеді. Це навчальний заклад, який готує до університету, спочатку вони досконало мають вивчити англійську мову і математику, а потім, на другий рік, їм дадуть направлення в університет.
– Ходимо ми у коледж три рази на тиждень. Якщо точніше, то у вівторок, середу, п’ятницю, навчання проходить з 9:00 до 16:00. Таке навчання тільки у коледжах, в інших навчальних закладах пари проходять щоденно, – кажуть сестри.
Ми запитали дівчат, чим відрізняються англійські навчальні заклади від українських.
– Насамперед тим, – кажуть, – що коледж забезпечує тебе ґаджетами, ноутбуками, копм’ютерами. Наступне – це їдальня, нам видали картку, яка стабільно поповнюється, і ми можемо купувати їжу. Різноманітність страв у їдальнях дивує, кожен може обрати, що бажає. Ми часто граємо у настільні ігри, не тільки з однолітками, а й із вчителями. Викладачі у нас молоді, є також з України. Є великий вибір гуртків, де ти можеш займатися чимось у позашкільний час.
Сестри додатково відвідують курси для досконалого вивчення англійської мови. Окрім навчання, ходять у спортзал. Часто приїздять у Ліверпуль, аби погуляти із новими друзями. Полюбляють приходити на набережну.
На запитання, чи подобається жити їм в Англії, дали відверту відповідь.
– Якщо бути чесними, як тільки ми приїхали сюди, постійно сумували за домівкою у Тальному, бо там наші рідні, друзі, всі знайомі, а тут нікого з близьких поруч немає. З часом звикли, тут дуже привітні люди, їхнє ставлення, менталітет. Англія дуже гарна, вона постійно цвіте. Безліч музеїв, визначних місць, кафе. На вулицях щовечора грають музиканти, це дещо нагадує рідний Львів, – діляться близнята.
А от чи влаштовує Ліверпуль, якісь заходи або мітинги на підтримку України, дівчата розповіли, що на День Незалежності відбувся благодійний ярмарок, на якому були різні виступи, багато сувенірів із українськими прапорами з надписом: «With Ukraine». Під час святкування Великодня у кафе продавалися українські пасочки, різні десерти, які приготувала українка, яка там теж проживає. Британцям дуже сподобалися ці ласощі. Гроші, які вдалося зібрати, передали на потреби ЗСУ.
– У травні має відбутися «Євробачення 2023», ми будемо йти туди як волонтери. Ліверпуль до цього готується, все місто майорить в українських прапорах, навіть пам’ятник «The Beatles» одягли у вишиванки. Майже на кожному кроці в них стоять скульптури пташечок у формі бананів «Lambanana». Це їхня родзинка, навіть їх перефарбували у синьо-жовтий. Це місто дійсно дуже підтримує Україну. Воно прийняло на себе всю організацію «Євробачення» цього року. 24 лютого у день, коли відбулося повномасштабне вторгнення, майже всі жителі вийшли з прапорами на площу підтримати Україну, – каже Аміна.
Чим цікава для вас Англія?
– Раз на рік стартує біговий марафон, де всі бажаючі можуть взяти участь. Потрібно одягнути костюм Санта Клауса і пробігти дистанцію у 5 кілометрів, коли ти добігаєш до фінішу, там грають на барабанах і вручають медаль. З архітектури багато чого було б доречно відтворити в Україні – магазини, будівлі, торгові розважальні центри. Там взагалі у селах навіть театри є маленькі, заїжджаючи туди, важко уявити, що це не місто. Там дуже комфортно і так атмосферно. Привітні люди, ввічливі, завжди просять вибачення, за все дякують, всі посміхаються, запитують як у тебе справи. Є невеликі храми, у яких ти можеш взяти безкоштовно продукти і одяг, якщо потребуєш цього. Британці дуже щедрі, вони навіть купували телефони українцям. Була неймовірна історія, коли ми стояли біля каси в магазині, говорили з бабусею, почувши, що ми розмовляємо українською, до нас обернулася місцева жителька і почала нас обіймати. Таких людей дуже багато. Навіть місцеві спортсмени одягають спортивну форму з написами «Stay with Ukraine», – каже Анна.
Зараз тальнівчанки активно вчать англійську мову. Кажуть, що планують після завершення коледжу вступити до медичного університету, стати дипломованими лікарями. Сумують за Україною і рідною домівкою, донатять на ЗСУ та вірять у Перемогу!
Аріана НЕСТЕРЕНКО
Читайте також: Тисли руки, курили, реготали: як Тальнівська поліція працює з переселенцями-пияками в Онопріївці