Розкопки на Тальнівщині відвідали гості з Франції, столиці та Черкас

6 тисяч років тому на Тальнівщині, а саме між селами Легедзене і Тальянки, проживали трипільці. Саме завдяки 40-річній праці Інституту археології академії наук України ми маємо змогу сьогодні бачити, яке масштабне було це поселення, яка була їхня культура та побут. Адже саме «Тальянки», як зазначає Владислав Чабанюк, директор Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура», – це найбільше поселення в світі неолітнього періоду та мідно-кам’яної доби і вражає те, що маємо змогу його досліджувати.
З нагоди цієї ювілейної дати 9 липня у Державному історико-культурному заповіднику «Трипільська культура», що у селі Легедзине, відбулася пресконференція, на якій були представлені всі досягнення і подальша робота для популяризації цього історичного трипільського поселення. На заході були присутні представники обласної влади, науковці, французький бізнесмен Бертран Кост, який фінансує цю експедицію, та журналісти. Захід був дуже цікавим та інформаційно насиченим.

Спочатку для гостей провели екскурсію музеєм, а потім вся делегація поїхала на місце розкопок. Тут, посеред поля, під палючим сонцем і дістають з-під землі історично важливі артефакти. Так, дуже вражають масштаби цих трипільських поселень, а ще більше турбує те, як популяризувати таку історичну цінність і далі розвивати ці дослідження, – про це й говорили на пресконференції.
– Сьогодні у нас дві ювілейні дати – це 40 років Інституту археології академії наук України, яка почала системно досліджувати унікальні трипільські поселення-гіганти, і 20 років, як ця експедиція фінансується завдяки благодійному фонду «Search Foundation» (США), віцепрезидентом якого є французький бізнесмен Бертран Кост.
На розкопках працюють не лише спеціалісти та археологи, а й десятки студентів. Ми підрахували, що уже кілька тисяч студентів з різних вузів України – це і Уманський педагогічний університет, і Черкаський державний університет, ЧНУ ім. Б. Хмельницького, і Національний університет ім. Т. Шевченка, і Києво-Могилянська академія, і Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова, і Вінницький педагогічний університет – проходили у нас археологічну практику. Тобто ми давно стали базою для проведення студентських практик. Нині колекція фонду заповідника нараховує більше 90 тис. одиниць. Ми навіть не встигаємо таким маленьким колективом опрацьовувати таку величезну кількість артефактів, – розповідає Чабанюк.

Також Владислав Васильович зауважує, що найближчим часом на різних дорожніх трасах (Одеси, Києва, Вінниці, Кропивницького, Черкас) буде встановлено 11 дорожніх знаків, які будуть вказувати на місце розташування Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» і, таким чином, популяризувати його.
До того ж, Олексій Корвін-Піотровський, керівник трипільської археологічної експедиції Інституту археології академії наук України, зауважив:
– «Тальянки» є найбільшою пам’яткою, в якій досліджуються майже 3 тис. житлових приміщень трипільців. Зараз ми досліджуємо 55-е і 56-е житло. Це дуже тяжка робота. Якби не пандемія, то зараз у нас був би не круглий стіл, а велика міжнародна конференція. На жаль, ми не змогли запросити наших колег із Польщі, Угорщини, Німеччини, Франції та Англії. Те, що ви бачили, це тільки початок. А далі піде ретельна робота із рештками, тобто буде ще багато унікальних знахідок, які доповнять не тільки фондову, а й експозиційну частину музею.
Потім до слова долучилися представники обласної влади.

– Це унікальний історичний об’єкт, який потрібно розвивати і це не можливо без пильної уваги нашої влади. Варто створити на базі цих розкопок якийсь музейний комплекс. Для цього потрібно привернути увагу до об’єкту, вкласти ресурси і впорядкувати землю. Тоді зробити все можливе, аби включити цей об’єкт у всесвітню спадщину ЮНЕСКО. Майже 10 українських організацій належать до неї, вони одержують кошти на утримання і розвиток. Як тільки це буде створено, то сюди буде їздити наукова еліта і не один десяток ди­сертацій тут буде захищено. Тож Черкаська обласна рада готова допомагати, – коментує перший заступник голови Черкаської обласної ради Роман Сущенко.
Також свою думку висловив Олександр Черевко, ректор Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького:
– Обов’язково треба нам довести ту роботу, яку ми почали, до логічного завершення. Вважаю цю подію справді історичною. Важливо, що нині в Україні розблоковано законодавчо можливість оформити землі національно-культурної спадщини, що не було можливим раніше. Тому варто взяти хоча б одне протомісто і його «музеєфікувати». Тоді б ми гарно себе ідентифікували як дуже древня нація, яка жила на цих територіях дуже давно, бо знахідки трипілля є по всій Правобережній Україні.
Натомість, Бертран Кост пообіцяв, що й надалі фінансуватиме цю експедицію. Також він подякував всім за увагу, а особливо всій археологічній команді за несамовиту працю на розкопках у таку спеку. Також подякував представникам влади за те, що вони проявляють інтерес до експедиції. І зазначив, що турбується про те, щоб українці цінували свою історію, гордилися нею та долучалися до її популяризації.
В кінці цього заходу заступник голови Черкаської обласної державної адміністрації Роман Карманнік подякував дослідникам за їхню трудомістку працю і вручив почесні відзнаки «Гордість Черкащини» Бертрану Косту та Олексію Корвіну-Піотровському.

Ольга МОСКАЛЕНКО