Вісті Черкащини «Раз добром нагріте серце вік не прохолоне»: Як у Тальнівському НВК №1 відзначали Міжнародний день доброти
Шкільне життя – то уроки, перерви й простір для доброти. Саме в школі діти вчаться створювати теплу атмосферу через прості вчинки й корисні справи. Недарма Тарас Шевченко писав: «Раз добром нагріте серце вік не прохолоне». Ці слова стали справжнім орієнтиром для добротворчих заходів, що вже традиційно проводять у Тальнівському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа I–III ступенів №1 – гімназія». Це благодійні ярмарки, акції, челенджі та квести. Особливо насиченим на теплі справи видався листопад, коли в НВК провели цілий марафон активностей, присвячений Дням доброти й толерантності.
Марафон добрих справ: від вдячності до тренінгів
У межах місячника доброти та людяності в Тальнівському НВК №1 відбувся широкий спектр подій, що охопив учнів усіх вікових груп. Це був цикл уроків та розгорнутий марафон активностей, спрямований на формування важливих життєвих цінностей. Учні долучилися до челенджу «Я дякую тобі, Солдате!», у межах якого кожен мав змогу висловити свою вдячність українським захисникам. Для наймолодших школярів провели уроки доброти, а старшокласники взяли участь в усних журналах і спеціалізованих тренінгах, організованих психологічною службою НВК у співпраці з працівниками соціальної служби Тальнівської міської ради.
Особливу активність і креативність у челенджі добрих справ виявили учні, захоплені точними науками. Юні математики разом із наставниками – Людмилою Петрівною Сомик, Броніславою Йосипівною Притулою, Іваном Сергійовичем Гончаруком, Людмилою Володимирівною Чередніченко та Людмилою Антонівною Уманець – продемонстрували згуртованість і щире бажання творити добро.
Математика доброти: інтерв’ю з учителями
Інтеграція цього навчального предмета у святкування Всесвітнього дня доброти стала несподіванкою, що привернула особливу увагу школярів. Педагоги-математики Тальнівського НВК №1 розповіли, що саме надихнуло їх долучитися до цієї ініціативи.
Людмила Петрівна Сомик поділилася головною думкою: «Нас надихнула ідея показати дітям, що доброта може проявлятися в будь-якій сфері життя – навіть на уроці математики. Часто цю науку сприймають як точну й «строгу», але вона теж може бути простором для людяності, взаємопідтримки та командної роботи. Хотілося, щоб цього дня учні відчули: добрі справи не мають «предметних меж»: вони народжуються там, де є щирість і бажання зробити світ кращим».
Броніслава Йосипівна Притула розповіла про вибір аудиторії: «Ідея провести «челендж добрих справ» у 5-х класах виникла тому, що саме в цей час дітям важливо адаптуватися до навчання в середній школі. П’ятикласники переживають зміни, знайомляться з новими вчителями, предметами, вимогами. Хотілося підтримати їх у цей момент і створити теплу, дружню атмосферу, у якій кожна дитина відчує себе важливою. Челендж доброти став чудовим способом об’єднати клас і подарувати дітям більше позитиву».
Іван Сергійович Гончарук відзначив реакцію учнів: «Діти позитивно сприйняли поєднання математики з темою доброти, адже для них це було й несподівано, і цікаво. Вони із задоволенням виконували завдання, де потрібно було не лише розв’язати приклад, а й зробити добру справу чи підтримати однокласника. Особливо запам’яталися моменти, коли школярі починали допомагати один одному під час роботи в парах. Проявили ініативу навіть сором’язливі учні. Було видно, як атмосфера в класі ставала теплішою й дружнішою».
Людмила Володимирівна Чередніченко розкрила механізм інтеграції: «Для челенджу добрих справ ми підготували спеціальні «рівняння доброти». Учні обирали одне з рівнянь, розв’язували його, а потім знаходили відповідь серед окремих карток. Кожна правильна відповідь відкривала індивідуальне завдання – маленьку добру справу, яку дитина могла виконати протягом дня або тижня».
Ось список доброчинних завдань, що отримали школярі НВК:
–розсмішити сумного однокласника;
–нагодувати безпритульну тварину;
–підтримати ЗСУ посильною допомогою;
–зробити приємний сюрприз батькам;
–підготувати листівку з добрими побажаннями;
–допомогти літній людині по господарству;
–подарувати книгу для шкільної бібліотеки та багато інших.
Людмила Антонівна Уманець підсумувала цінність зробленого: «Такий підхід дозволив поєднати математику з реальними життєвими цінностями. Діти бачили, що правильна відповідь у рівнянні може стати початком доброї справи, а кожен маленький вчинок – можливість зробити світ навколо трішки теплішим. Інтегруючи тему доброти в уроки, ми показуємо учням приклад: людяність важлива завжди, незалежно від того, який предмет вивчаємо».
Ефект доброти: від відкриття до нової культури
Добрі справи – прояв співчуття та взаємодопомоги. Кожна робить шкільне життя кращим, допомагає створити дружню атмосферу, де діти й дорослі почуваються комфортно й безпечно. «Учні відчули, що добро приносить радість не лише тим, кому його роблять, а й тим, хто його творить. Для багатьох це стало важливим відкриттям. Вони почали задумуватися про свої вчинки і з’явилася щира мотивація робити приємності іншим без нагадувань. Найцінніше те, що ефект таких ініціатив не закінчується разом із уроком. Часто доброзичлива поведінка триває й надалі: діти частіше допомагають одне одному, роблять маленькі приємності, намагаються уникати конфліктів. Це формує нову культуру спілкування в класі», – зазначила пані Людмила Сомик.
На запитання про майбутнє інтеграції педагоги-математики відповіли суголосно: «Так, ми обов’язково плануємо продовжувати такі «теплі» інтеграції. Вони роблять уроки більш живими, змістовними й наближають навчання до реального життя. Уже маємо кілька ідей: «математичний тиждень вдячності», інтерактивні завдання про екологічну свідомість, створення «формул миру» або «рівнянь дружби». Такі ініціативи допомагають дітям не лише вчитися, а й ставати добрішими та більш відповідальними».
Післямова
Справді, добрі справи іноді не даються легко, але саме в цьому зусиллі діти відчувають справжню радість і усвідомлюють важливість людяності. Коли вони добродіють: підтримують однокласника, допомагають у класі, висловлюють вдячність – то бачать, як ці вчинки буквально змінюють атмосферу навколо. Тільки-но благодійництво стає звичкою, то воно неминуче поширюється на родину, колектив і громаду, формуючи культуру взаємоповаги й підтримки. Ініціативи на кшталт «рівнянь доброти» в Тальнівському НВК №1 яскраво показують, що школа виховує не лише освічених, а й свідомих, чуйних і відповідальних громадян.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
