Психологиня з Тальнівщини мріє створити реабілітаційний центр у громаді

Бажання стати психологом у Валентини Чайки з Поташі на Тальнівщині було ще зі школи. Та на той час, каже жінка, ця професія тільки починала розвиватися, тому вона обрала економічний факультет, бо любила й математику. Все ж, з часом за волею долі пані Валентина почала вивчати психологію.

Після багатьох років праці продавцем у різних магазинах Тального і кількох років роботи кредитним консультантом, під час другого декрету пані Валентина взялася здобувати другу вищу освіту. Згодом вона стала працювати вихователькою у Потаському дитячому садочку. Натепер жінка більше трьох років працює у Тальному індивідуально з дорослими, дітьми і сімейними парами.

– Мені приємно, коли люди з моєю допомогою починають бачити проблему, розуміти, що її треба вирішувати, а не шукати винних у своїх негараздах. Тут якраз потрібно поговорити з людиною, вміти не тільки слухати, а й чути. До початку повномасштабної війни люди найчастіше зверталися до мене з такими проблемами, як певні фобії і невизначеність, розлучення, конфлікти батьків і дітей та інше. А останні пів року людей турбує тривога, страх і паніка. Зазвичай з людьми, які особисто пережили реалії війни, працюю відразу, не відкладаючи, бо їм це дуже потрібно, – розповідає Валентина.

Стосовно порад щодо того, як можна підтримати один одного під час тривожних нині часів, психологиня каже, потрібно зробити так, щоб людина почала себе цінувати, а також варто переконати її, що війна – це ненадовго і вона закінчиться. Потрібно знайти ту справу, яка допоможе відволікатися від негативу. Зі слів нашої співрозмовниці, тут кожен обирає те, що йому до душі: чи фізична робота, чи спів, чи книга і т. д..

Військовим, як переконує психологиня, найефективніше зможуть допомогти саме військові психологи. Ті, які самі бачили війну.

Найперше правило, якого дотримується у своїй роботі пані Валентина – це не нашкодити.

Чайка мріє створити психологічний реабілітаційний центр у Тальнівській громаді, якого нині немає, а він, каже жінка, дуже потрібний. Насамперед для того, щоб мати можливість працювати з дітьми, пояснювати ті елементарні речі, які не можуть пояснити їм батьки, а також працювати з дорослими людьми, навчати їх, наприклад, навіть тому, як створювати сімʾю.

Нещодавно війна забрала у Валентини брата, який боронив нашу Батьківщину на передових позиціях, та жінка тримається мужньо і впевнено вірить у Перемогу. Мріє, що наша держава витримає все, стане прогресивною, що вона з дітьми зможе вільно подорожувати Україною та розповідати їм її історію.

Ольга МОСКАЛЕНКО

Читайте також: Жителі села на Тальнівщині вкотре зібрали продукти на передову

Читайте нас також в Telegram!