Вісті Черкащини Провісниця Різдва: традиційна зірка колядників
Колись, ще за часів наших пра-прадідів, без різдвяної зірки коляда не співалася.
Традиція від студентів «Могилянки»?
«Нова радість стала, яка не бувала, над вертепом звізда ясна світлом засіяла…». У відомій всім колядці згадується різдвяна зірка. Звізда, як кажуть в народі, є провісницею божественного народження Христа. А ще символом Сонця і тепла. Тому зірка, хоч і зроблена з дерева – яскрава, щедро прикрашена різноманітними аксесуарами, була, та й сьогодні є обов’язковим елементом кожного поважаючого себе гурту колядників. Історики до тепер сперечаються щодо того, коли українці вперше почали колядувати із зіркою. Дехто з вчених навіть говорить про дохристиянські часи. Нібито тоді такими зірками прославляли усіляких богів, що уособлювали сили природи. Втім, більшість істориків стверджують, що традиція зародилася на початку XVIII століття. І першими із «звіздами» ходили колядувати студенти Києво-Могилянської академії. А ще зірки так органічно вписалися в коляду, що швидко стали народним символом прославляння народження Христа.
У той час різдвяну «звізду» робили з тоненьких дощечок. Інколи за основу брали старе сито. Тоді всередину зірки можна було поставити свічку, або ж зробити конструкцію рухомою. Звізди були різного розміру, і маленькі наче іграшкові, і такі величезні, що й у хатні двері не проходили.
Декорували їх кольоровим папером, стрічками, китицями, і обов’язково дзвониками. Чим яскравішою була зірка, тим краще. Все ж мета її сповістити про народження Христа. Тому люди мають бачити і чути колядників із зіркою ще здалеку. А тепер розвіюємо міф про те, що так ходили колядувати лише у західній частині України. Колядники зі звіздами були всюди, де жили українці. Від Сяну до Дону! Так колядували аж до радянських часів. Вже в срср традицію коляди з зіркою (та й загалом святкування Різдва) всіляко придушували. І, на жаль, успішно.
Після проголошення незалежної України минуло чимало років, лише відносно нещодавно на Різдво почали колядувати із звіздами. У Львові щороку почали проводити видовищну ходу звіздарів, учасники якої демонструють яскраві та унікальні різдвяні зірки.
–Зараз традиція різдвяної звізди оновлюється, – розповідає про історикиня Валентина Бурда. – Це добре. Важливо лише не спотворювати нашу українську зірку. Бо інколи бачу, як цей атрибут Різдва роблять таким химерним, нетрадиційним, часто п’ятикутним. Це вже не наша звізда. Валентина Бурда каже, що традиційна українська різдвяна зірка має бути восьмикутною. По-перше, вісімка (безкінечність) символ вічного царювання Месії. А по-друге, восьмикутник як символ часто можна побачити на стародавній українській вишивці, в різьбленні, витинанках, писанках, виробах з глини. Хоча, знову ж таки, немає певних правил щодо кількості променів у різдвяній зірці. Звізда може мати і вісім кутиків, і непарне число – 7, 9 чи 12. Аби не п’ять як за радянщини. Наші прадіди робили зірку до коляди ще заздалегідь. Готували деревину, папір, шукали цікавий декор, вирізали ввечері при свічках. Майстрували різдвяну зірку лише хлопці. Але хто зараз заборонить робити це дівчатам? Навіть якщо не збираєтеся ходити «від дому до дому» колядувати, зірка має бути у хаті. На покуті, поблизу столу чи біля ялинки цей атрибут українського Різдва випромінює святковість, радість, нагадує про українські традиції. І ніби проголошує: радійте, люди, Син Божий народився!
kp.ua
