Пропагандистські матеріали рф та портрет кирила: що знайшли в храмі на Черкащині після переходу до ПЦУ
Напередодні Вербної неділі в селі Роги на Маньківщині відбулася важлива подія: місцева громада приєдналася до Православної Церкви України. Це рішення стало результатом обдуманого вибору й бажання рухатися в напрямку, ближчого до людей. Для Черкащини – це ще один крок у зміцненні української церковної ідентичності.
Про це повідомив благочинний Тальнівської громади ПЦУ, протоієрей Андрій Гаргат. За його словами, процес виходу з підпорядкування Московського патріархату був складним і вимагав злагоджених дій громади, а також підтримки активістів та духовенства.
«Ще до переходу я активно працював із парафіянами села, допомагав у створенні ініціативної групи, ми спільно готували документи, – розповідає священник. – І коли настала черга зборів, храм опечатали, щоб убезпечити його від вивезення майна».
Згодом у ньому виявили велику кількість російської релігійної літератури, серед якої були навіть матеріали, що прославляють російських солдатів та згадують патріарха Кирила – головного ідеолога «руського міра». За словами отця Андрія, цей факт чітко свідчить про те, що УПЦ й надалі підтримує зв’язок з московським патріархатом, попри офіційні заяви про нібито «незалежність».
Повернення храму громаді
Особливість цієї історії полягає в тому, що ініціатива належала мешканцям Рогів. Саме вони прийняли сміливе рішення, зібрали підписи, організували збори й змогли уберегти церковне майно – зібране й збережене поколіннями – від знищення або вивезення. У храмі залишилися ікони, Євангеліє, посуд для Таїнств (євхаристійний набір), плащаниця, купелі для хрещень, килими – усе те, що зазвичай зникає, коли храм виходить з-під контролю МП.
«Ми врятували не лише церкву, а й душу Маньківської громади», – зазначає отець Андрій.
Молитва, що об’єднує
Незабаром після зборів до Рогів прибув новий настоятель 21-річний Денис Коробчук, якого висвятив та благословив Владика Іоан, митрополит Черкаський та Чигиринський Православної Церкви України, голова Синодального управління військового духовенства. Родом з Івано-Франківщини, священник отримав сан лише в січні цього року, але вже встиг проявити себе як натхненний пастир. У Вербну неділю в храмі вперше за всю історію села пролунала молитва українською мовою. Це був молебень за участі отця Дениса, отця Миколая Вариводи (благочинного Маньківщини) та отця Володимира з Маньківки.
«Я бачив очі цих людей, сповнені радості, сліз, надії, – ділиться отець Миколай. –Нарешті вони мають змогу молитися у своєму храмі, рідною мовою, зі священником, на якого мають велику надію».
На згадку про першу службу від Київської Митрополії ПЦУ отець Денис отримав у дарунок Євангеліє. Благословення на служіння йому передав отець Миколай, який також відзначив важливу роль Тальнівського благочинного в підготовці громади до переходу.
Люди, що стали рушієм змін
Особливу вдячність громада висловлює тим, хто доклав зусиль до цього важливого кроку. Серед них – Олег Петрович Стояненко, ветеран війни, учасник боїв за Бахмут. Попри поранення та інвалідність, він залишився небайдужим, активно долучився до справ громади й узяв на себе чималу частину організаційної роботи.
Погляд у майбутнє
Сьогодні храм у Рогах знову сповнений життя. Богослужіння проводяться регулярно, отець Денис звершує обряди, спілкується з громадою та планує долучити до служіння і сусідні села – Поташ, Романівку, Мошурів. Приміщення монастиря, яке раніше стояло пусткою, також чекає на нове духовне відродження.
Та головне – дух. Адже, як кажуть священники, це не питання формальностей, а повернення до своєї Церкви – української, живої, тієї, що служить Богові й народові.
«Цьогорічний Великдень для громади Рогів – не лише свято Воскресіння Христового, а й символ духовного визволення в рідній українській церкві. Це початок нового життя, заснованого на вірі, правді та єдності», – наголошує отець Андрій Гаргат.
Нехай лунає Слово Боже у храмі та поза його межами. І нехай ця історія стане прикладом для інших громад, що шукають правди та гідності у вірі.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА