Про стан шкільних туалетів у Тальнівській громаді

«Театр починається з вішалки, а школа з туалету»

В Україні з початку 2021року школи перейшли на новий санітарний регламент. Він був розроблений Міністерством охорони здоров’я і замінив аналогічний документ, що діяв майже 20 років. Тепер заклади освіти працюватимуть за новими правилами: наявність інтернету, змінено підходи до організації харчування, заборонено здавати шкільні приміщення в оренду не під освітні потреби.

Однієї з вимог МОЗу є внутрішні туалети. Ми вирішили подивитися, який стан мають шкільні вбиральні у школах нашої громади. Побували, зрозуміло, без попередження, у всіх міських школах та окремих сільських, а саме: Майданецькій та Мошурівській школах, Кривоколінському та Кобринівському НВК.

Скажу відразу, картина не зовсім втішна. У одній із шкіл мені сказали, що нові правила ввійшли в дію з 1 січня, хіба за місяць можна щось змінити. Але проблему шкільних вбиралень піднімають на загальнодержавному рівні вже не один рік. У 2019 році, пригадую, запрацювала програма «Гідність дитини», метою якої було покінчити з ганебним явищем – туалетом на вулиці.

До туалетів внутрішніх теж є цілий ряд вимог, і вони не запроваджені новими санітарними нормами, а існували вже майже 20 років. За ними регулюється кількість унітазів, пісуарів та умивальників, відповідно до кількості учнів, є вимоги до обладнання їх перегородками та дверима (в залежності від віку школярів), норми прибирання та дезінфекції тощо. Не будемо вдаватися в подробиці, залишимо це на розсуд інших, більш компетентних, органів. Та бачити, коли директору поперед себе доводиться відправляти прибиральницю чи й самому ховати недоліки в її роботі, не зовсім приємно, а ще гірше, коли туалет є, і обладнаний з дотриманням вимог, та чомусь на ньому табличка «Туалет не працює». А здивоване запитання вчительки «А що туалет уже відкрили?» наводить на думку, що діти туалетом не користуються.

Тарас Солошенко, директор Тальнівської ЗОШ№2, розповів: «Наша школа будувалася у передовому-авральному темпі, її відкрили у 1970 році. І не було ні стадіону, не були заплановані туалетні кімнати. Ми їх робили з пристосованих приміщень. Це було у 80-х роках. До цього діти ходили на двір у туалет. І вже у 2014-15 роках ми перейнялися цією проблемою, розуміючи, що теплий туалет – це здоров’я дітей. Тоді й прийняли рішення будь за все зробити туалети в приміщенні. Зовнішнім туалетом по суті в нас не користуються. На усіх 3-ох поверхах є туалети. Був момент, коли у нас для молодших школярів кабінки не закривалися. Першого вересня ми їх поставили. До мене на батьківських зборах підійшло дві мами й озвучили проблему. Ми зреагували».

На 758 дітей, які навчаються в школі, туалетів достатньо, вони чисті, забезпечені миючим засобами. Всі три туалети мають нову сантехніку, зроблено ремонти. Єдине – це відсутність дверей у кабінках на 2-3 поверхах, де навчаються середні та старші школярі.

У Тальнівському економіко-математичному ліцеї туалет має пристойний вигляд. Директорка Валентина Тресницька веде показувати: «Кошти на переобладнання туалету дав депутат попереднього скликання Валентин Нечипоренко, матеріали купили за ці кошти, а робив ремонти коледж своїми силами». На 107 учнів ліцею у приміщенні обладнано 2 туалетні кімнати: жіночу на 5 кабінок та чоловічу на 2. Всі вони закриваються, чисто, є навіть тепла вода. Працюють витяжки. Відремонтований також туалет на вулиці.

У Тальнівській ЗОШ І-ІІ ступенів №3, де навчається 126 дітей, туалет є лише в одному з корпусів, інші два залишаються без води. У корпусі, де розміщена молодша школа, є внутрішній санвузол, обладнаний за всіма нормами, та чи відвідують його діти, питання залишається відкритим. Виручає надвірний туалет, куди й біжать школярі. Облуплена фарба на дверях останнього свідчить, що ремонти робилися років 5 тому.

Вимагають реконструкції і туалети у Тальнівському НВК «ЗОШ №1-гімназія». Про те, що туалети повинні мати перегородки й закриватися, тут знають, та пояснюють, що грошей відразу на все не вистачає. А їх тут ох як треба: на одному з поверхів фарбу нанесли на стіну просто поверх грибка, що піднімає і фарбу і штукатурку, сантехніка та труби теж вимагають заміни. Туалети є на всіх 3-ох поверхах, розраховані на 5 місць, одне з яких – неробоче. На другому поверсі знаходиться туалет для дівчаток (середнього та старшого віку), а одну кабінку обладнали дверима і виділили її для вчителів, зрозуміло, жіночої статі. Вчителі-чоловіки за будь-якої погоди ходять у туалет на двір. «Ми розуміємо, що для вчителів незручності, та нарікань немає, – коментує директорка Ольга Голота, – У нас є каптьорка і ми плануємо з неї зробити туалет для вчителів, поки що грошей таких немає». Стіни на 3-му поверсі у хлопчачому туалеті обшиті вагонкою, яку потрощили й понівечили. Діти тут не мають елементарного комфорту, а дірки в стінах свідчать про сцени насилля чи агресії. Туалетного паперу чи рушників у вбиральнях на час візиту не було.

Завітали ми й у найбільшу сільську школу громади – Мошурівську. У ній навчається 177 дітей. Директор школи Валентин Нишпора розповідає: «Наступного року нашій школі буде 47 років, тому все, і система каналізації та водопроводу у тому числі, вимагають реконструкції. За планом у нас повинно бути 2 туалети на обох поверхах, та ми виходимо з тих можливостей, які у нас є. Ми своїми силами, залучаючи кошти спонсорів та батьків, обладнали 2 внутрішні туалети на першому поверсі». Один із перегородками (без дверей) на 2 місця. І окремо унітаз. Рукомийник – лише в учительському. Ремонт у вбиральнях відносно новий, проте догляд не зовсім належний. Про це свідчить неприємний запах. Директор пояснює завершенням уроків, мовляв, технічки ще не встигли помити.

Не чекали на наш візит і в Кобринівському НВК. Туалет знаходиться на першому поверсі приміщення, недалеко від кабінету директора. Через прочинені двері було видно юрбу дітлахів, які біля 2-х умивальників мили стаканчики з-під фарби, навіть кросівки. Двері не зачиняли, бо в умивальній кімнаті немає світла. Директор каже, що не встигли замінити лампочку. У школі на 134 дитини 2 туалети на 2 відділення (для хлопчиків та дівчат). Обидва без перегородок. Протерта фарба на підлозі і на вікнах вказує, що ремонти тут були дуже косметичні.

Вимагають ремонтів і 2 туалети у Майданецькій школі, розташовані на обох поверхах школи. Старі мокрі вікна, цвіла стеля, гнилі каналізаційні труби вимагають негайної заміни та доброго ремонту. Директорка Таміла Зелінська каже, що у 2020 році сільська рада на ремонт школи їм виділила 10 тис. грн. на косметичний ремонт. У 2019 році коштів не було виділено зовсім, доводилося купувати фарбу за власні кошти.
– Мокрі вікна, стеля, бо школа довго не опалювалася, 20 днів, взимку, – додає директор.

Затишно й по-домашньому почуваються дошкільнята та школярі Кривоколінського НВК. «Коли робили ремонти у 2009 році, зробили повністю реконструкцію вбиралень. У нас їх 3 – для діток із садочка, обладнана унітазами відповідного розміру, та окрема туалетна кімната для хлопчиків і дівчаток шкільного віку. На два місця кожна, обладнана усім необхідним для комфорту учня. Окремо є туалет для персоналу», – коментує Тетяна Поправка, директорка НВК.

Отака картина. Висновки робіть самі та пам’ятайте, аби дитина не мала проблем зі здоров’ям або психологічних комплексів у майбутньому, надто важливо дбати не лише про її комфорт, а й приватність та інтимність.

Ліна ЯЛОВСЬКА