Про співака-самоучку із Черкащини

«Пісня займає не останнє місце у моєму житті»

Ліричні мелодії влилися в життя 32-річного Антона Яска із селища Здобуток, що на Тальнівщині, мабуть, від моменту народження. Його родину по праву можна назвати співочою. Гарний голос мають сестри, мама Галина Антонівна. Саме з нею за родинним столом ще підлітком співав Антон відому українську пісню про те, як мати вишивала синові сорочку, – «Вишиванку»: «Вона завжди була нашим козирем», – жартує. Пізніше, коли пішов навчатися, почав співати під гітару Вадима Пугача, такого ж студента, як і він, створили гурт. Виконували переважно лірику. Як зізнається, коли чує гарну пісню, а чи натрапить на таку в Інтернеті, наспівує: «Пісня займає не останнє місце у моєму житті», – каже. До душі йому композиції популярних українських гуртів «Плач Єремії» (Тарас Чубай), «Без обмежень», гурту «Сплін», «Mачете» («Токіо») і, звісно, класика: пісні Висоцького і Талькова. Антон – частий гість сільського Будинку культури, тут йому раді. А бачили б ви, як його сприймає публіка! І не дивно, бо співає душею. А голос який має: чуттєвий, мелодійний, що може розтопити навіть камінь, пробирає до кісток. Як піднімається на сцену, вкотре за життя, і досі хвилюється, проте вже не так, як раніше: «Співати люблю, – скромно зізнається. – Але більше в колі рідних, аніж на публіку. Хоч і для людей роблю це з радістю».

Ольга ОСІЯНЕНКО

01.04.2020 15:20
Переглядів: 1342
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.