Про дорослих Андріїв та маленьких Андрійків: як на Тальнівщині калиту кусають

13 грудня відзначають День святого Андрія Первозванного, в українській традиції відомий як Андріївські вечорниці або ж просто «Калита». Цього дня молодь зазвичай гучно гуляла і влаштовувала вечорниці. В цей день також всі Андрії святкують свій День ангела. Як це свято відбувається сьогодні? Ми запитали чоловіків та хлопчиків, які названі цим чудовим іменем, як вони святкують іменини, чи підтримують старі традиції та чи знають, чому їх так назвали.
32-річний Андрій Ратушний з Тального працює на Гордашівській ГЕС. Ще зі школи пам’ятає, як з однолітками влаштовували традиційні гуляння. Каже, що завжди була калита, сажа та невід’ємні гадання у дівчат. Цікаво, що одного із своїх трьох синів, найменшого, він теж назвав Андрієм. А дружина – Катерина, День ангела якої відзначають напередодні, свято, з якого починаються молодіжні обряди. «Мені це ім’я дуже подобається. З іншим себе навіть не уявляю. Мама хотіла назвати Антоном, але батько навідріз був проти, сказав: «Ніяких Антошок», і назвав мене Андрієм. Традиції на це свято хочу відновлювати у своїй сім’ї, щоб мої діти знали їх, пам’ятали та дотримувались кожного року. До того ж, для нашого Андрія Андрійовича це свято повинне стати особливим», – каже чоловік.

Як сказав 7-річний Андрійко Шевченко з Тального: «В мене два свята в році». Маленький другокласник завжди усміхнений, веселий, рухливий і галасливий непосида. Так про нього розповідає його мама Ольга: «Кожного року ми обов’язково святкуємо іменини нашого синочка. Печемо калиту і для себе, і в школу. Син завжди чекає цього дня, бо ми підтримуємо всі традиційні веселощі, своєрідні для цього свята, тому дітям дуже весело», – каже мама Андрійка. «До мене гості приходять і дарують подарунки два рази на рік: на початку року, бо в лютому у мене день народження, і в кінці – на Андрія. Колись мене так сажею мастили, що я навіть впав зі стільця. В цьому році теж будемо і калиту кусати, і сажею маститись», – розповідає Андрійко.

29 листопада ювілейні 45 відзначив тальнівець Андрій Васильович Сомик, родом з Мошурова. Він – вчитель інформатики у Тальнівській ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 та за сумісництвом працює в методкабінеті.
– Хотіли батьки назвати по-іншому, але бабуся настояла, сказала, якщо напередодні Андрія народився, то й назвати треба тільки так, – розповідає чоловік. – Ви знаєте, зазвичай в мене тільки на Андрія день народження святкувалося. Так склалося: мій рідний брат народився 17 грудня, а 13-те – зовсім поруч. Тому й відзначали на Андрія. Бувало, й калиту кусали, як малі були. Було дуже весело. Моє ім’я мені подобається. Люблю традиційні українські імена. Зараз пішла така тенденція серед молоді називати хтозна як. Тому коли в мого брата нещодавно народився хлопчик і назвали Ванею, я був щасливий, що вибрали слов’янське.
Полюбляє Андрій Васильович й українські традиційні страви: борщ, вареники та голубці. Хоча й до східної кухні теж вже звик. Каже, що має веселу вдачу, цінує людяність, дружбу та взаємоповагу. Є у нього ціла низка захоплень, проте усі вони зараз об’єднались в одне – комп’ютер, адже вчитель постійно готується до уроків, розробляє тестові та практичні завдання. «Як було дистанційне навчання, то цілий день за комп’ютером був», – розповідає. Але, все ж, знаходиться у нього час на рослинництво та городництво: «Виногради вирощую, інжир, маракуйя в мене зацвіла цього року, – ділиться. – Оскільки я за фахом ще учитель трудового навчання, тому трохи зимовими вечорами займався й різьбленням по дереву».

Розкажемо й про наймолодшого учасника нашої передсвяткової публікації. Ану запитайте у цього 2-річного кароокого красунчика (на фото), як його звуть? Він відповість: «Гесь Андлій Степановиць я!». Влітку малюк брав участь в онлайн-фотоконкурсі одного зі столичних журналів. Батьків з хлопчиком навіть запрошували до Києва на фотозйомку з Юрієм Ткачем, проте поїхати не вдалося через низку причин. Незважаючи на свій вік, Андрійко Геш із Тального – справжній артист: танцює, співає, розказує віршики та казки, тож на святі в дитсадку «Берізка» він на висоті. Разом з мамою Арміною вдома вони опановують український алфавіт, англійську мову, вчаться рахувати, а з татком – займаються боксом та карате. З задоволенням хлопчик їздить у гості до бабусі Світлани Андріївни на Леваду, грається з двоюрідним братиком Єгором. Дивовижно, але різниця між дітками – всього 2 тижні. Андрійко з’явився на світ 7 березня.

– Я думала, що народиться дівчинка. Але коли на УЗД дізналася, що буде хлопчик, ніби відчула, що треба саме Андрієм його назвати, – розповідає Арміна. – Звучить це ім’я дуже гарно.

І хоч день народження синочка навесні, батьки, родина, їхні друзі завжди традиційно збираються 13 грудня, на Андрія – калиту кусати!

33-річний Андрій Штувбейний працює у Тальному таксистом вже не один рік. Хоча родом чоловік із Василькова, Київської області, проте мешкає з родиною у Тальному. Свій день народження святкує взимку – 22 лютого. На 13 грудня, у День святого апостола Андрія Первозванного, чоловіка вдома завжди вітають дружина Маргарита та донька Олександра. Готують святкову вечерю, підвішують калиту кусати. Не забувають за Андрія і його колеги-таксисти, друзі та просто знайомі, яких у чоловіка дуже багато. Його знають у місті як чуйного, надійного, компанійського, відвертого, справедливого хлопця, який добре знає свою справу. Андрій Штувбейний обожнює автівки, далекі подорожі, відпочинок на природі зі своєю сім’єю. У людях цінує чесність, порядність та доброту.
Тож вітаємо наших Андріїв з прийдешнім святом, бажаємо, аби Бог їх завжди охороняв!

Анна ДРАГУН,
Катерина КІХТЕНКО,
Ольга ОСІЯНЕНКО