Вісті Черкащини Право на слово й відповідальність за нього одним із видань Тальнівщини
Роздуми над листом до редакції
У добу, коли кожен факт може миттєво стати публічним, особливо гостро постає питання журналістської відповідальності. Здавалося б, звичайна газетна публікація – лише інформація про подію. Проте навіть у таких матеріалах іноді проявляється те, що називають «людським фактором», який може змінити зміст і сприйняття. Показовим прикладом стала історія довкола публікації в газеті «Колос», на яку відреагувала Рада ветеранів педагогічної праці Тальнівщини. Нижче подаємо повністю текст листа, який став приводом для обговорення.
Редакції газети «Колос»
голови Ради ветеранів педагогічної праці Тальнівщини Синьогуба В. М.
10.10.2025
Шановна редакціє газети «Колос»!
5 жовтня 2025 року в кафе «Маєток» рада ветеранів провела зустріч із ветеранами педагогічної праці Тальнівщини. На заході були присутні близько 80-ти сивочолих колишніх директорів шкіл, керівників позашкільних закладів, працівників відділу освіти, методкабінету, завідувачів дитсадків, учителів. Серед присутніх були заслужені вчителі України, заслужені працівники освіти України, відмінники освіти України.
Привітати ветеранів прийшов міський голова Сідько В. П., який, крім вітального слова, вручив грамоту міської ради та коровай голові ветеранської організації. Крім того, Василь Петрович подарував ветеранам п’ять величезних тортів і долучився пристойною сумою до скриньки допомоги ЗСУ, перебуваючи з нами майже до кінця заходу.
Основним спонсором нашого заходу був Мовчан Володимир Петрович, який виділив кошти на святкування і вокальний ансамбль «Жоржини» із Звенигородщини, що став окрасою заходу.
Свято було дуже гарне, душевне. Прикро, що в чудовій статті, авторами якої є Нестругіна Л. М. й Іванова Л. С., опублікованій в інтернет-виданні «Колоса» 7 жовтня, ви свідомо викреслили імена Сідька В. П. й Мовчана В. П., хоча в оригіналі статті ці прізвища є. Цим ви порушили етичні норми журналістики й авторське право.
Вимагаємо в наступному номері газети надрукувати уточнення й додати прізвища, які навмисно були вилучені зі статті. У противному разі ми опублікуємо це звернення й оригінальну статтю в інших засобах масової інформації.
З надією на подальшу співпрацю й з повагою Голова Ради ветеранів педагогічної праці Тальнівщини Синьогуб В. М.
Журналістська етика: між редагуванням і правом на правду
Сам по собі цей лист не містить різких звинувачень чи політичних підтекстів. Його тон спокійний, аргументований, але водночас – принциповий. Автор апелює до двох базових понять журналістики: етичних норм та авторського права.
Редактор має право скорочувати матеріал, виправляти граматичні помилки, уточнювати дані, але не може вилучати інформацію – суттєву частину авторського задуму. Якщо у вихідному тексті були прізвища осіб, котрі сприяли організації заходу, то їхнє зникнення без пояснення справді може викликати сумнів у доброчесності публікації.
У подібних ситуаціях правильним рішенням для ЗМІ є відкрите уточнення: пояснити читачам причину змін чи вибачитися перед авторами. Це не ознака слабкості, а демонстрація професійної зрілості редакції.
Довіра – найцінніший капітал медіа
Газета, особливо місцева, живе довірою громади. Люди читають її не лише заради новин, а тому, що вірять: там – чесне слово, сказане своїми земляками.
І коли навіть дрібна деталь – ім’я, фраза, подяка – зникає зі шпальти без пояснення, це підточує ту довіру, яку десятиліттями будували журналісти.
Історія з листом ветеранів педагогічної праці – не скандал, а нагадування: будь-яке слово, надруковане чи викреслене, несе відповідальність. А право на нього – це не привілей, а основа демократичного суспільства.
Олександр ГРИГОРУК
