Вісті Черкащини Пораненого бійця з Тальнівщини підтримало багато небайдужих
Місяць тому ми писали про нашого земляка – уродженця села Глибочок, що на Тальнівщині, Івана Колоса, який після тяжкого поранення лікується в Умані. Тоді ми просили у небайдужих підтримати Івана матеріально, бо ситуація в родині непроста. На нього вдома чекає старенька мама та два сини – 12 та 11 років. З їхньою матір’ю чоловік розлучений, за 8 років та жодного разу не зателефонувала дітям.
Попри всі випробування долі, Марія Севастьянівна Скородінська – мати Івана, не втрачає надію і вірить у краще. Просити допомоги вона не хотіла, та коштів навідати сина в лікарні не мала, бо живе з онуками на невеличку пенсію. Іванова ж банківська карта згоріла разом з документами та телефоном у Лисичанську. Наодинці з бідою матір не залишили: гроші зібрали сусіди, односельці, далекі родичі, друзі та знайомі, які дізналися про неї з нашої публікації. Гроші надходили і від незнайомих людей, які не бажали називатися. Навідати Івана Колоса в госпіталь приїхали і керівники агропідприємства з Канівщини, де до війни трактористом працював Іван.
Як почувається сьогодні, в чому має потребу, ми запитали у нього особисто. Події 19 червня, коли під час ранкової рознарядки їхню роту обстріляла ворожа авіація, чоловік згадує неохоче. Тоді їх добряче пошматувало. Хлопці, а серед них й інший наш земляк Степан Бондаренко, заліковують рани у госпіталях країни. Івана ж з Лисичанська доставили у Краматорськ, там йому поставили апарат Єлізарова у ліву ногу, яку перебило вище коліна. А вже звідти – у Дніпро, а потім – в Умань. Тут має змогу бачитися з матір’ю та хлопцями, які щотижня його навідують. Чоловік каже, що спершу старший син приїздив у госпіталь, та у палату не заходив, боявся побачити батька на лікарняному ліжку.
Медичний персонал закладу докладає максимум зусиль, щоб поставити бійця на ноги. Для цього необхідна титанова пластина, яку вже замовили, на разі чекають.
– Як дасть Бог, на Новий рік з паличкою буду ходити. На жаль, до хлопців уже не зможу повернутися, – бідкається Іван і розповідає, як пробував ставати на здорову праву ногу, зомлів і ледь не втратив свідомість. Поранення не зламало дух бійця, він вірить у силу і непереможність ЗСУ. Каже, що Перемога обов’язково буде за нами!
Хто хоче підтримати родину, подаємо номер банківської карти:
4149 4999 9074 6271 (ПриватБанк) Скородінська Марія Севастьянівна
Марина КАМІНСЬКА
Читайте також: Переселенців з гуртожитків у Тальному примусово не виселятимуть
