Понад 30 років досвіду: майстриня із села на Тальнівщині створює дивовижну вишивку
Євдокія Плясецька з Лісового на Тальнівщині майже все життя володіє мистецтвом вишивки. Ще змалечку на уроках із трудового навчання займалася саме цією справою. Та життя вносить свої корективи, розповідає жінка. Після випускного довелося обирати, на кого навчатись, і професію свою вона теж пов’язала із рукоділлям – стала швеєю. Як розповідає майстриня, тоді на довгих 20 років про вишивку майже довелося забути. На роботі було багато замовлень: щось підшити, щось викроїти – на улюблену справу не вистачало часу.
Тільки коли Євдокія Петрівна змінила роботу, пішла працювати ланковою, часу на вишивку з’явилось трохи більше. Жінка згадала, як це довгими зимовими вечорами брати до рук голку та нитку, класти стібки та забувати про всі навколишні клопоти. Зараз вона майстриня із понад 30-річним досвідом. На питання – скільки всього робіт за цей час вишила, жінка не знає відповіді, адже скільки схем пройшло крізь її вмілі руки вже неможливо порахувати. Були й рушники, й скатертини, картини та ікони. Вишивала інколи й сорочки та плаття. Усі рідні та близькі мають хоча б по одному унікальному подарункові від умілої родички.
І хоча в Євдокії Плясецької вже три дорослих сини, захоплення мами вони підтримують, адже, як каже жінка, бачать, що воно їй до душі. Сама ж вона розповідає, що на відміну від деяких майстрів, під час процесу вишивання, слухати музику чи дивитись щось не може, бо поринає повністю у справу. Каже, що для неї це чудовий спосіб відпочити морально.
Раніше майстриня володіла технікою вишивання хрестиком і віддавала перевагу йому. Однак кілька років тому опанувала вишивку ще й бісером. Говорить, що побачила у знайомої таку роботу і їй дуже захотілось зробити щось подібне. Навчалася саме, без будь яких відеоуроків чи підказок. Тепер вишиває різними способами. Ділиться, що якогось одного напрямку улюбленого у неї не має. Жінці однаково подобається створювати, як ікони, так і різноманітні за сюжетом картини, до вподоби вишити і скатертину, і оздобити сорочку. Зізнається, що більше захоплена самим ремеслом, аніж кінцевим результатом. Хоча й роботи її шанують односельчани і не тільки. У Євдокії Петрівни часто замовляють вишивку, найчастіше – це рушники на весілля.
Від початку повномасштабної війни, розповідає майстриня, душа лежить до патріотичної вишивки. Тож у її арсеналі робіт уже з’явилось кілька таких – із тризубом та картою України. Пані Євдокія зізнається, що бачить дуже багато гарних робіт на таку тематику, однак знайти такі схеми у нас важко. Жінка планує вишивати щось патріотичне та дарувати нашим Захисникам.
Тая АГАВЕРДІЄВА
Читайте також: Депутатка Звенигородської райради, завідувачка гімназії організувала потужний волонтерський центр