Вісті Черкащини Покрова – щит молитви і сили українського народу
Про глибинний сенс свята ми розмовляємо з протоієреєм, благочинним Тальнівської громади отцем Андрієм Гаргатом.
Життя людини – постійна боротьба: зовнішня і внутрішня. Змагаємося за добробут, правду, мир у родині та державі. Але найбільша наша сила – у відчутті, що ми не самі. Покрова Пресвятої Богородиці – символ небесного захисту – об’єднує покоління українців: від княжих часів до сучасних воїнів. Це також храмове свято для кількох сіл Тальнівщини: Гордашівки, Онопріївки, Тальянок, Лоташевого, Корсунки й Довгенького.
«Свято бере початок ще у Візантії»
–Отче Андрію, як виникло свято Покрови?
–Його історія сягає X століття. У Константинополі, у Влахернському храмі, де зберігалася риза Пресвятої Богородиці, під час нічного богослужіння святий Андрій Юродивий побачив диво: Люди ревно молилися, а Матінка Божа, стоячи серед святині, простягла над ними свій омофор. Це був знак її особливого заступництва. Відтоді Церква почала відзначати свято Покрови, і воно поширилося на Русь. Наші предки прийняли його серцем, бо завжди відчували особливу близькість до Богородиці.
«Князі і козаки однаково шанували Покрову»
–Тобто свято шанували ще за часів Київської Русі?
–Саме так. Князі зводили храми на честь Покрови. Згодом, у добу козацтва, вона стала символом воїнської честі. Головний храм Запорозької Січі був присвячений Покрові – промовистий знак довіри й молитви. Козаки вручали своє життя під омофор Божої Матері.
«Козацька традиція живе в сучасних захисниках»
–Ви неодноразово згадуєте козаків. Чи відчуваєте паралель із сучасними воїнами?
–Безперечно. Сьогоднішні воїни – спадкоємці тієї традиції. Як колись козаки клали душу «за віру і за Україну», так і нинішні захисники йдуть у бій з молитвою на устах. Знаю багатьох, хто носить іконку Покрови біля серця. Один воїн сказав мені: «Я вижив там, де шансів не було. Вірю: це завдяки Покрові». Ось вона, духовна тяглість: від князів і козаків – до наших сучасників.
«Наші громади моляться під Покровом»
–Для сіл Гордашівка, Онопріївка, Тальянки, Лоташеве, Корсунка та Довгеньке цей день особливий – храмове свято. Що б ви побажали цим громадам?
–Храмове свято – це день, коли громада збирається разом, щоб подякувати Богові. Я хочу побажати, аби люди не забували: їхнє село стоїть і тримається не лише на праці, а й на молитві. Нехай Покрова береже ці родини, дітей і старших, а ще – щоб у кожній оселі панували любов і мир.
«Покрова навчає довіряти Богові»
–Отче, якщо коротко: яке головне послання цього свята для кожного українця?
–Покрова – свято довіри. Ми відкриваємо серце Богові й відчуваємо захист Матері Божої. Це заклик не впадати у відчай, навіть у найважчі моменти. Молитва – наша перемога, бо вона дарує силу духу. А вже та міць тримає народ, веде крізь бурі й допомагає вистояти у найтяжчих випробуваннях.
«Божа Матір покриває вас своїм омофором»
–І наостанок, що б ви хотіли сказати нашим воїнам у день Покрови?
–Дорогі наші захисники, ви – козаки XXI століття. Моліться і вірте: А ми – ваші родини, громади, країна – молимося за вас щодня. Хай Господь береже ваше життя, а Пресвята Богородиця захистить від усякого зла. Зичимо вам якнайшвидшої і справедливої перемоги. Нехай кожен із вас повернеться живим, здоровим і неушкодженим до своїх рідних, до світла, до миру.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
