Підприємець з Тального на Черкащині на озброєнні має слово

З тальнівським підприємцем Вадимом Конаком ми спілкуємося не вперше. Коли заходимо до нього, він завжди ділиться своєю творчістю – читає власні вірші: про всепрощення, вдячність, про підтримку, любов і весну. Зараз, каже, про що б не починав писати, будь-яка тема зливається в одну – тему війни.
Ось ці вірші (публікуємо їх у авторській редакції) написав підприємець за останній час.
Єднаймося, браття, єднаймося, держави,
З росії іде сатана,
Дорогу собі кровлею встеляє,
Своєю кровлею встеля.
Не буде пощади нікому, хто зайде
В країну зі зброєй в руках,
На варті моєї святої Держави
Сталеві солдати стоять.
За їхніми спинами мами і діти,
За спиной міцною жінки,
Попереду ворог тремтить і розгублений,
Вертайтеся, звідки прийшли.
Ми плуг переплавимо, зробим гармати,
З комбайнів збудуєм щити,
Ніяким катам не дамо грабувати
Те, що ми будували самі.
Від Львова, Тернопіль, Хмельницький, Житомир,
Черкаси і Харків – вставай
На захист Країни, в якій ми живемо,
Будем захищать рідний край.
Розіб’ємо ворога, розплавимо зброю,
Збудуємо із сталі мости,
Розквітне удвічі моя Україна,
Розквітнуть удвічі сади.
07.03.22

Станем перед Богом на коліна.
Провинився перед Богом світ,
Небо зятягнуло, сиво,
Ллються зверху вогняні дощі.
Всі вимолюйте прощення в Бога,
Скоєно багато вже гріхів.
Ми благаєм, Отче, допомогу,
Зупини загибель для душі.
04.03.22

Ти диви – москаль прийшов,
Київ хоче взяти,
На губах ще молоко, а в штанах рогатка.
Хто тебе сюди гукав, путінська падлюка?
Хоч побачить байрактар?
Раджу: подивися.
Привид в небі в нас ще є,
Глянеш йому в вічі.
Він підпалить тобі зад,
Глянеш смерті в вічі.
Соплі на кулак мотай, поглядай позаду
І скоренько утікай, тут тобі не раді.
04.03.22

Підлий, хитрий окупанте,
Руський мір вам не відать.
І за вас, падлюк мерзотних,
Мову стали іскревлять.
Вас ненавидять в Європі,
Бо вам байдуже, де ср@ть,
Ви свою російську мову
Самі стали убівать.
У гробах перевернулись
Всі поети із русі,
Бо вони тоді не знали,
Що нащадки їх – бики,
Що забули в Україні,
Ненаситна сарана?
Вас зненавидило людство,
Визволителі кремля.
Ваші душі загорілись.
Не попавши навіть в ад,
А в аду вас чорт розплавить,
Щоб ніколи не повстать.
Українці – сильні духом,
Україну не зломать,
Україна завжди з Богом,
В Україні Едем Сад.
04.03.22

Весна прийшла до нас з ворожою ордою,
Хотіли прогулятись по моїй землі,
Зі зброєю в руках, колесами по полю,
Немов господар, ходить по святій пашні,
Але ж не знали руси, що ми гостинні люди,
Умієм зустрічати і з хлібом, і з вогнем,
Товкли російську суку пикою об землю,
Горіли руські танки, згорить і руський дух.
Тож ось який ти, русе, гнилий, смердючий, смерде,
Вбиваєш лиш безвинних дітей та матерів,
Іди-но, ти, до мене, я вмию тебе кров’ю,
Розплющу, мов комаху, зітремо вашу русь,
Підступні, не нажерлись, вбиваючи народи,
Полізли заграбастать, зробити руський мір,
Тож знай, що з Україною і Слава, і Свобода,
Господь на боці нашім
І всі, що є, святі.
04.03.22

Здолали, відбили, розбили катів,
Як змії тікали з моєї землі
Під тиском наших сильних солдатів
Розстали, неначе роса повесні
Багато двохсотих Росія забрала
Навіщо ви лізли в Святиню мою?
Лиш Бог на землі має право на силу,
Лиш Бог має право на блокпости.
Не грайтеся в Бога, бо Бог незамінний,
Складіте всі зброю, зробімо мости,
Мости лише дружби наших народів.
І станем, як раньше, усі ми є люди, усі ми брати.
25.02.22

Живеш на цій землі,
В життя ти граєш,
На бідних, заклопотаних
Уваги не звертаєш,
На голоси благання
Не піднімеш очі,
Не станеш на коліна,
Бо гординя мучить.
Пока ти ще живий,
То виправити можеш,
Ти склянку бідному подай і допоможеш.
І стань же на коліна перед Богом,
Відкинь гординю,
Ближнім стань чужому,
Прости образи, вилий душу
І очі догори підняти мусиш.
Очисти серце перед Богом,
На тому світі вже ніхто не допоможе.
Живи на цій землі,
Допоможи близькому,
Візьми за руку, підведи до Бога,
Поки ти тут, все виправити можна,
Бо там Господній суд лиш допоможе.
11.02.22

Один зі своїх віршів Вадим Конак надіслав директору Тальнівського будинку культури. Каже, цілком можливо, рядки покладуть на музику. І якщо це відбудеться, ось так звучатиме приспів:
«Промінь сонця мене зігріває,
Бо мій тато далеко від нас,
Україну мою захищає.
Спи спокійно, країно моя!»

Ольга ОСІЯНЕНКО