Пасічники з Тальнівщини скаржаться на масове отруєння бджіл у районі

На позачерговій сесії Тальнівської райради місцевий пасічник Микола Слободяник поскаржився на недобросовісних фермерів, через яких потруїлись його бджоли. За словами пасічника, близько 2 тижнів тому 45 бджолосімей з пасіки у Корсунці Тальнівського району обсипались біля вуликів.
– Слава Богу, що мої бджоли не померли. Зараз помаленьку відходять! Але ж у всьому винні ті, хто скропив садки та поля не зрозуміло яким хімікатом. Мої бджоли тижнями раніше збирали пилок з терену та аличі, яка тоді масово квітувала. Зранку виходжу, а перед вуликами, ніби хтось темне рядно встелив, придивляюсь, а то бджоли попадали. Мої колеги з Романівки теж скаржились на отруєння бджолосімей. Тільки у них пало більше робочої бджоли. Ще такого року не пам’ятаю, аби таке відбувалося. Он у сусідніх районах постраждали більше 3000 бджолосімей, то скажіть, хто відшкодовуватиме? – скаржиться Слободяник.
Чоловік говорить, що подібна ситуація на пасіках в Онопріївці, Кобриновій Греблі, Заліському, що на Тальнівщині. Найбільше від хімії страждають сильні сім’ї. Ціна однієї – приблизно від 1500 до 2000 тисяч гривень.
Присутні депутати, сільгоспвиробники Ігор Новицький та Сергій Тульчинський, що теж мають пасіки у селах, де розміщуються основні потужності їхнього виробництва, стверджують, що у таких випадках винуваті одноосібники та недобросовісні фермери, які купують неліцензовану хімію та порушують усі норми під час внесення отрутохімікатів на поля, садки.
– Маємо пасіку у Кривих Колінах, де теж отруїлись бджолосім’ї, але небагато. Проблема якраз не з великими господарствами, бо вони використовують для обробки полів європейські оригінальні препарати (німецькі, французькі), які для бджіл є нетоксичними. Одноосібники – навпаки, поза регуляцією законодавства взагалі. Повибивали у районі по 5-10 га посеред полів і вносять неліцензійні, дешеві отрутохімікати. Ніхто не знає, де вони купують ту хімію, адже не мають на неї відповідних документів, розрахункових рахунків. Якщо ж на великих виробництвах завжди можна перевірити, чим кроплять, коли і як, то в одноосібників цього не знайдеш, – говорить Ігор Новицький.

Сільгоспвиробник Сергій Тульчинський теж тримає пасіку у Павлівці Першій, на його думку, в отруєнні бджіл винні одноосібники.
–У кожного серйозного сільгосппідприємця є журнал на усі засоби захисту. Ви подивіться, практично у кожному селі їздить по 15 оприскувачів з п’яними водіями і без номерних знаків. Незрозуміло, чим вони кроплять і яку хімію ллють на поля. Великі виробництва обов’язково вносять дорогу хімію, яка безпечна для бджіл. Одноосібники купують дешеві китайські пестициди без відповідних документів і журналів, з них і треба питати! – зауважив Тульчинський.
У пасічника Анатолія Присяжного з Глибочка теж є думка стосовно проблеми, яка виникла у колег з інших сіл.
– На моїй пасіці у Глибочку падіж був невеликий, десь 100-200 бджіл. Саме у той час, коли квітли садки. У сусіда теж так само, думаємо, винуваті ті, хто кропив садки токсичною хімією. У Кривих Колінах доглядаю велику пасіку, такого не було. Навіть коли переїхали пасікою до ріпаку, з бджолосім’ями був порядок, – коментує Присяжний.
На думку пасічників і сільгоспвиробників, це питання має вирішуватись і врегульовуватись на державному рівні. Для початку, потрібно було б поставити одноосібним фермерам такі ж вимоги, як і товаровиробникам району, які роблять усе відповідно до закону та наповнюють місцевий бюджет податками.

Анна ДРАГУН