Пасічник з Херсонщини активно плете маскувальні сітки у Тальному і мріє повернутись у рідний дім

Корінний житель Херсонської області Володимир Мельник приїхав у Тальне на Черкащині у жовтні. Відразу, каже, у місті знайшов ту справу якою міг би займатися постійно і водночас допомагати військовим. Обрав чоловік саме плетіння сіток. Кожного дня, як на роботу, він прямує до місцевого будинку культури у Тальному, де ще від початку повномасштабного вторгнення розгорнули волонтерський центр з виготовлення маскувальних сіток.

Тут робота кипить повсякчас. Як розповідають постійні учасники процесу, працюють вони кожного дня. Загалом до роботи стає 18 активістів – це всі жінки, та серед них є двоє чоловіків – Анатолій, який переїхав з Харкова ще у квітні та Володимир. Якраз чоловіки й наголошують, що саме жінки, місцеві жительки Тального, найбільше докладають зусиль і є тією рушійною силою з допомогою яких їхня спільна праця вимірюється в кілометрах виготовлених маскувальних сіток для військових.

Пан Володимир розповів нам, що в підлітковому віці він мав бажання стати священником. Та все ж потім обрав іншу професію – працював лісником, а з часом почав займатися бджільництвом. Спочатку, каже, це було ніби захоплення, а потім стало основною роботою. Свого часу, як розповідає чоловік, він і вдома волонтерив. Передавав бійцям мед та різну продукцію. Пасіку мав чималу, тому саме через те не хотів виїжджати з рідного дому. Адже розумів, що бджілками не буде кому опікуватися. Та й віра в те, що ця окупація триватиме недовго тримала їх з дружиною там.

19-річний син Володимира був військовим. Чоловік каже, що не відмовляв його від того рішення і підтримував. Розумів, що цей вчинок його дитини був мужнім та свідомим. В одному із запеклих боїв з ворогом хлопець загинув – це було неймовірно болючою втратою для чоловіка, але він знав, що його син навіки залишиться сміливим та мужнім Героєм своєї Батьківщини.

Протрималися вони разом з дружиною у рідному селі на Херсонщині довго, а потім їх повідомили, що потрібно терміново виїжджати, бо їм загрожувала небезпека. Тому поїхали саме в Тальне, куди запрошували знайомі. Сюди ж, як розповідає чоловік, переїхала і його донька з сім’єю.

– Хочемо повернутися додому. Хоча ми навіть не знаємо чи ще цілий наш будинок. Ось днями загинув наш сусід, якраз прилетіло до нього в двір. Тому розуміємо, що все може бути і вдома на нас чекатиме багато роботи, доведеться все відновлювати, – розповідає Мельник.

Дружина пана Володимира також долучається до допомоги військовим. Вона, зі слів нашого співрозмовника, в’яже теплі шкарпетки і живе з непохитною вірою у Перемогу так, як і її чоловік.

Ольга МОСКАЛЕНКО

Читайте також: На Тальнівщині обмінюють старі лампи розжарювання на енергоощадні

Читайте нас також в Telegram!